kotsaba

“По-перше: я дійсно підтверджую, що скайп-включення було не в прямому ефірі і було в кількох місцях замітно монтоване, але не настільки критично, щоби спотворити мої думки. Я, журналіст Руслан Коцаба, дійсно рекомендую моїм критиканам переглянути це п’ятихвилинне відео і вже після того спробувати мені заперечити, чи я десь там сказав неправду.

Мотивація моя є простою: я є журналістом, тобто виступаю містком між тими, що хочуть щось сказати і тими, які хочуть щось почути. Тому погодився на включення до прямого ефіру (хоч то і не був прямий ефір!) російського телеканалу, бо вважаю, що думка моя вартувала бути почутою хоча б з того принципу, що я був там, де українські журналісти не були і бачив те, чого вони не бачили. Більше того, мені не подобається ситуація, коли не можу через небажання когось коментувати, – вчасно донести обидві точки зору, як цього вимагають загально прийняті журналістські стандарти. То чому б не дати можливість російським глядачам почути не тільки офіційну і багато в чому брехливу лінію центральних ЗМІ України? Що я тут вчинив такого непатріотичного?

Російською мовою говорив, бо я її знаю на пристойному рівні, і цього не соромлюся. “Підводку” ведучого не чув, бо, повторюся, спілкувався через Скайп.

Звісно, я передчував негативну реакцію місцевих горе-патріотів, які десятиліттями декларують, попутньо розкрадаючи Галичину, що буцімто прагнуть вмирати за Україну. Я ж, на відміну від них, прагну жити для Держави і робитиму все для того, щоби за мою Україну вмирали вороги! Тому такий получився “когнітивний дисонанс”… Зауважу, що після третього відрядження у мене з’явилося незбориме негативне ставлення до тих політиків, які агресивно закликають до братовбивства українців Заходу і Сходу. Рекомендую виборцям, практикуючим християнам прислухатися до моєї поради – прискіпливіше ставитися до цих сатанистів-популістів і не голосувати за них у жодному разі!

Моя популярність у СНД (як позитивна, так і негативна) мене не гнітить і не турбує, бо я ЗАВЖДИ був публічним і відкритим, і ЗАВЖДИ робив те, що вважав правильним і доцільним, навіть якщо мовчазна більшість мене і не розуміла. Згодом все-одно розуміли, так буде і цього разу, – коли правду казатимуть не тільки відчайдухи-одиниці, а неодмінно казатиме більшість колег-журналістів, які побували чи ще побувають в зоні бойових дій, то все нормалізується, от побачите. Я ніколи не підлаштовувався, щоби лишень сподобатися оточуючим, бо я дійсно не прагну якоїсь політичної кар’єри. Адже політик змушений постійно брехати і “залицятися до лохторату”… А я не хочу піддобрюватися брехнею. Більше того, я ЗАВЖДИ намагався рагулям (а їх у Франківську є предостатньо, нажаль) підсказати, щоби вони еволюціонізували у кращий, людяніший бік. І підказую їм у доступній для їхнього світосприйняття формі. І широкий загал мусить їм, рагулям, в цьому теж допомагати. Більше того – кожен з нас повинен постійно вичавлювати із себе рагуля! І от тоді буде європейська Україна, європейський Франківськ, європейські депутати міськради і навіть європейський мер із європейськими дорогами…

Хтось із мудрих свого часу сказав: “Все, що нас не вбиває – робить сильнішим!”. Мета моя шляхетна, роблю свою ризиковану роботу якісно, тому впевнений, що пінна хвиля бруду щодо мене вщухне так само раптово, як і з’явилася. Зауважте, що я, критикуючи гіпер-радикальну т.зв. “Диванну Сотню”, не назвав жодного разу жодного імені чи прізвища. Але якщо у соціальних мережах хтось обурюється, спроектувши це визначення на власну персону, то хіба я тому винен? Удар тримати я вмію, спровокувати мене важко, а лайно, кажучи простою мовою, від металу відпадає само, висохнувши під променями Правди. Від нього навіть смороду не залишиться. Все буде добре! Слава Україні!”.

 

Нагадаємо, Руслан став єдиним українським журналістом, який зміг акредитуватися у так званої Луганської народної республіки.

 

Саме відзняті матеріали у зоні ЛНР виявилися найскандальнішими, адже на відео Коцаба відкрито заявляє про помилки вітчизняних військових та мирні жертви через їх дії.

 

Це викликало чималий резонанс серед прикарпатців, особливо колег-журналістів.

 

Повідомлялося навіть і про напад на Руслана Коцабу в Івано-Франківську.