У 1905 році на вимогу української громадськості австрійський уряд дав згоду на відкриття Станіславської української гімназії. Першим та довголітнім директором був призначений Микола Сабат. Його ім’я носить близькорозташована вулиця, пишуть Версії з посиланням на Побудовано.

Спочатку вона розміщувалася в орендованому приміщенні на теперішній вул. Січових Стрільців, 26, а з 1908 — на вул. Липовій.

Закрита радянською владою у 1939 р. та була перетворена в середню школу.

У роки німецької окупації гімназія була відроджена в іншому приміщенні на Сапіжинській — нинішньому стоматологічному корпусі медуніверситету на вул. Незалежності.

В гімназії викладали: біолог і зоолог, пізніше професор Львівського університету В. Бриґідер, художник, колишній офіцер УСС Осип Сорохтей.

У гімназії навчались: Олекса Гірник, що в 1978 р. вчинив акт самоспалення на Тарасовій горі на знак протесту проти русифікації України, композитор Анатолій Кос-Анатольський, художники Григорій Смольський, М. Зорій, письменник Святомир Фостун, діячі ОУН—УПА Степан Ленкавський, Дмитро Клячківський та інші відомі діячі.

На фасаді будівлі колишньої гімназії встановлені меморіальні дошки С. Ленкавському, О. Гірнику та М. Дяченку.

1992 року було створено Українську гімназію № 1 Івано-Франківська, яка вважається наступницею Станіславської гімназії.