Фотосесія за участі персонажів української Маланки – синтез репортажу, кіно і модної історії. Традиційні вбрання змішані з речами з сезонних колекцій, в кадрі – культові місця: околиці села Белелуя з фільму «Камінний хрест» і церква в Криворівні з фільму «Тіні забутих предків», пишуть Версії з посиланням на Vogue UA.

«Вії натуральні?». Справжні вії у хлопця, вбраного в жіночу хустку, сорочку і плахту, здригнулися від подиву. Тому, хто стоїть поруч, малюють вуса. Замість правильних пониклих, як у Миколайчука в «Тінях забутих предків», завивають на гусарський манер.

Триває підготовка до Маланки – українського обряду зустрічі Нового року. За старим стилем він наставав у ніч на 1 січня, за новим – 14-го. Традиційно його відзначали гуляннями з перевдяганням і колядками. Сенс обрядових дій простий: обіграти перехід у новий день нового циклу і, зміною на одну ніч соціальних і гендерних ролей, перехитрити нечисть і привабити добрі сили. Тому головних персонажів, а вони йдуть парою: Маланка і Гадза, Дід і Баба, Гуцул та Гуцулка, – грають неодружені хлопці, яких одягають у святковий етнічний костюм. Найбільш помітне вбрання, схоже на стіг сіна, – у Ведмедя: його плетуть майже місяць з осоки, а важити воно може до 50 кг.

Зйомка Vogue UA відбувається у селі Белелуя Івано-Франківської області – одному з небагатьох сіл в Західній Україні, де святкують Маланку. Щедро зустрічати знімальні групи самогоном на глід тут звикли ще з тих пір, як 1968 року в селі знімали «Камінний хрест» за сценарієм Василя Стефаника.

Для прибулої команди Vogue UA, яка знімає фотоісторію на тлі Маланки, цей карнавал – травесті, для місцевих – традиція. За командою фотографа Єлизавети Породіної ряджені шикуються в снігу для фото в дусі епічних знімків всього села. На першому плані – моделі в міксі автентичного і модного одягу. Дублянка Burberry, розшита блуза Alexander McQueen, шовкові сукні Dior в поєднанні з вишиванками, кожухами і плахтами мають вигляд демонстрації модного тренду на фольклорні слов’янські мотиви. Сучасне життя поруч з автентикою – дуже колоритне. Обидві сторони дивляться одна на одну з цікавістю.

 

На вулиці мінус 10. Всі замерзли, але залишаються в снігу. Кінчик носа у найменшого, п’ятирічного, учасника дії – Сіяча – червоний, як ґудзик на його костюмі. Моделям у відкритих босоніжках співчувають всі.

Етнографи бачать в Маланці відображення процесу створення світу з хаосу. Повторенням обряду учасники вітають нове життя. Ми разом вітаємо нове життя.