martsinkiv i onufr

Перша сесія новобраної Івано-Франківської міської ради, яка відбулася 1 грудня, і котру вже встигли назвати найнедемократичнішою з усіх рад демократичного скликання, начебто продемонструвала єдність в рядах фракції «Свобода» та стояння пліч-о-пліч зі свободівським міським головою Русланом Марцінківим в протискуванні необхідних «Свободі» рішень та кадрових призначень. Та чи є ця єдність насправді? І хто реально керує містом – фракція, яку представляє Роман Онуфріїв, чи міський голова?

Те що справжньої єдності немає, мала б продемонструвати ще передвиборча кампанія. Адже в свободівця Руслана Марцінківа та у ВО «Свобода» були окремі передвиборчі штаби, що, погодьтеся виглядає досить дивно, особливо, якщо врахувати, що всі інші політсили мали по одному виборчому штабу. Та й фінансувалися штаби Марцінківа й «Свободи» з різних джерел, а отже ці джерела, що цілком можливо, можуть мати конфлікт інтересів. І, відповідно, конфлікт інтересів матимуть міський голова і фракція. Вкладені кошти потрібно відробляти.

«Версії» вже писали про те, скільки витрачав Руслан Марцінків на політичний піар починаючи з осені минулого року. За нашими скромними підрахунками виходило десь 100 тисяч гривень на місяць. Погодьтеся, що для безробітного (яким на той час був пан Марцінків) – це чимала сума. І зрозуміло, що розплачуватись за ці фінансові вливання новий міський голова буде активами міста, в якому фракція «Свободи» має свій інтерес.

Тобто, насправді, ніякої єдності в рядах «Свободи» немає, а є дві групи впливу. Одну групу впливу представляє Руслан Марцінків та його спонсори. Той факт, що в замісники Марцінківу прислали колишнього голову Тернопільської облради свободівця Олексія Кайду, вже свідчить про те, що закулісні гравці бажають укріпити позиції новообраного мера варягами. Олексій Кайда є ні ким іншим, як представником “сірого кардинала” «Свободи» Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс, який за інформацією «Версій» також долучився до фінансування кампанії Марцінківа. Саме Кайда, ймовірно, виконуватиме роль “смотрящого” за містом від Кривецького, впливатиме на політику мера та слідкуватиме, щоб вкладені гроші повернулися сторицею.

Kryvetskyi Ihor. PupsIншу групу впливу можна визначити віссю Роман ОнуфріївВадим Войтик. Останній формально не є членом партії, але досить сильно інтегрований в фінансово-бізнесові справи, які ведуть представники цієї політичної сили на Прикарпатті. До того ж Вадим Войтик (який залишив за собою місце у виконкомі) безпосередньо причетний до комунальної реформи та створення ЄРЦ, на непрозору роботу якого нарікають як мешканці міста, так і спеціалісти з питань ЖКГ.

Та й сам Руслан Марцінків в своїх передвиборчих обіцянках обіцяв кардинально реформувати цю структуру. А фінансово-промисловому угрупуванню «Свободи» в Івано-Франківську дуже не хочеться випускати такий ласий шматок зі своїх рук. Цьому ФПУ також належить ТзОВ “Івано-ФранківськАвтоДор”, яким керує Андрій Шуневич і яке з часу свого утворення (початок 2012 року) вигравало практично всі тендери на ремонти доріг в місті, а це десятки мільйонів гривень (в перший же рік – 19,51 млн. грн).

shunevych andriy

Асфальт для ТзОВ «Івано-Франківськавтодор», постачає новостворений тією ж групою людей приватний асфальтний завод (ТОВ «Румата») в Хриплині. Для більшого зиску «довелося» закрити колишній асфальтний завод, який був комунальним підприємством.

asfaltnyi zavod. Hryplyn

Як бачимо, товариство з обмеженою відповідальністю «Свобода» в Івано-Франківську веде досить успішний бізнес і навряд чи захоче поступитися місцем під сонцем. А Руслану Марцінківу все ж потрібно якось віддячувати спонсорам, тому він за будь-яку ціну намагатиметься поставити на цьому сонячному пляжі свій власний шезлонг. Тому конфлікти між Романом Онуфріївим та новим мером неминучі. Тим більше, що це буде не перший конфлікт в рядах франківської «Свободи».

Тут слід зазначити, що Руслан Марцінків на початках був цілковито креатурою Романа Онуфріїва, який фактично вивів в люди отинійського парубка, сунув йому в одну руку мегафон, в іншу кувалду й випустив на передову, тим часом воліючи залишатися в тіні. Але молодий політик Марцінків дуже швидко наростив політичний жирок і перерізавши пуповину подався в самостійне плавання, та так, що в 2010 році став секретарем Івано-Франківської місьради, а в 2012 році «заплив» аж до Верховної ради України. В 2014 році розпочався прихований конфлікт в рядах «Свободи», внаслідок якого Роман Онуфріїв добровільно склав з себе повноваження керівника міської організації ВО «Свобода». І хоча дехто пов’язував цей конфліктом з новим головою обласної організації партії Василем Поповичем, все ж певним чином проти Онуфріїва в цьому конфлікті зіграв і Марцінків, хоча б тим, що не підтримав свого колишнього соратника. Навряд чи Онуфріїв все забув. Тому протистояння неминуче.

Хто вийде переможцем з цього протистояння наразі невідомо, але саме переможець і керуватиме містом, для якого такі конфлікти не обіцяють нічого хорошого. Це зараз представники «Свободи» спільно шукають ситуативних союзників, щоб загнати на маргінеси політичних опонентів. Коли вони покінчать з цим, вони візьмуться один за одного, а чуби тріщатимуть в нас.