Нещодавно ви приєднались до своєрідного «медичного» флешмобу «Без поліпрагмазії в педіатрії», тобто виступили проти надмірного використання ліків. Зокрема, ви пропагуєте відмову від ряду препаратів при лікування ГРВІ, як от противірусних препаратів, антибіотиків і гомеопатичних засобів.

У всьому світі існує доказова медицина, тобто перевіряється, чи той чи інший препарат дійсно ефективно буде впливати на зменшення періоду захворюваності та симптоми. І група противірусних препаратів уже перевірялася неодноразово. Про це свідчать маса публікацій у закордонних джерелах, на різноманітних медичних іноземних сайтах.

У більшості випадків звичайну вірусну інфекцію лікують посиленим питтям, при потребі жарознижуючими препаратами та судинозвужуючими каплями у ніс. При цьому не потрібно застосовувати противірусні препарати.

В Україні та країнах пострадянського простору застосовують велику кількість противірусних ліків. Наприклад, препарати інтерферонів – інтерферон, лаферобіон, віферон, назоферон. Переважно їх випускають у свічках та краплях у ніс. Дані ліки довели свою ефективність у лабораторіях, тобто «у пробірці», однак в організмі їх вплив на перебіг ГРВІ не підтвердило жодне закордонне дослідження. Наприклад, назоферон повинен перебувати на слизовій мінімум 5 годин, а реально він витікає  з слизом через 5-20  хвилин. Тому, такі ліки просто не випускаються у розвинутих країнах у такій формі. А тільки у вигляді ін’єкцій та застосовують  виключно для лікування вірусних гепатитів В і С. Ці препарати мають антиметаболічну дію, вони пригнічують роботу клітини для того, щоб сповільнити синтез вірусу який «вмонтовується» в нашу ДНК і клонує вірусні копії. Людина, яка отримує таке лікування після ін’єкції відчуває грипоподібний стан з підвищенням температури та вираженою ломотою у тілі протягом декількох днів. Чи є такий ефект від інтерферонів у краплях чи свічках? Звичайно – ні.

Інша група противірусних препаратів, що широко застосовують, це так звані індуктори інтерферону. До неї відносять арбідол, аміксин, гропринозин, ізопринозин і аналоги. Це імуномодулятори, які негативно впливають на імунну систему, особливо у дітей. Перш за все тому, що вона – незріла. По-друге, вони можуть стимулювати певні клітини в організмі в іншому напрямку – не боротися з вірусом, а, наприклад, запустити вироблення антитіл до власного організму. І тоді є ризик виникнення  інших захворювань, які можуть проявитися не одразу, а через років п’ять-десять. А при неконтрольованому розмноженні певних клітин спровокувати навіть онкологічну патологію. Тобто, ми не знаємо, як в тому чи іншому організмі подіє цей препарат. Саме тому всі дитячі імунологи категорично проти застосування препаратів із імуномодулюючою дією.

Є звичайно вроджені первинні імунодефіцити, тобто діти, які народжуються без імунітету, і їм потрібні спеціальні препарати «для імунітету». Однак, це не противірусні чи імуномодулятори, які продаються у кожній аптеці. Діагностикою та лікуванням таких діток повинен займатися імунолог, а не батьки.

А що стосовно антибіотиків? Чому їх не варто застосовувати при ГРВІ?

Для чого взагалі призначають антибіотик? Тому що бояться ускладнення вірусних інфекцій. Знову ж таки, є дуже багато доказових досліджень  про те, що, якщо має розвинутись, наприклад, вірусний отит чи вірусна пневмонія, то використання антибіотика на це ніяк не вплине. Оскільки він на вірус не діє!

Звичайно, іноді на фоні вірусної інфекції розвивається бактеріальне ускладнення. Наприклад, була висока температура, потім поступово вона пішла на спад і стан хворого покращився, і тут раптово знову піднялася висока температура, стан погіршився – є підозра на те, що може бути бактеріальне ускладнення. Тільки тоді, після огляду дитини, після здачі аналізу крові, лікар може вирішити, чи це ускладнення, чи це нашарування нової вірусної інфекції. Просто так давати антибіотик, як у нас звикли «на всякий випадок», не потрібно. В більшості випадків це призводить до того, що діти безконтрольно їх вживають і це негативно впливає на організм.

Боятися антибіотиків також не варто. Якщо вони необхідні при бактеріальних інфекціях, їх варто пропити курсом згідно інструкції. В більшості випадків це мінімум 5 днів, а не припиняти самовільно після покращення стану.

Якщо в цьому нема потреби, то звичайно краще утриматись від зайвого призначення антибіотиків.

 

А що стосовно гомеопатії? Чому такі препарати також не рекомендують при лікуванні ГРВІ?

Стосовно гомеопатичних препаратів доказова медицина свідчить про те, що в самих препаратах чи краплях не міститься діючої речовини. Тобто вода «заряджається і має пам’ять» – і таким чином ці препарати діють. Тобто, на фізичному і на хімічному рівні пояснити дію цих засобів неможливо. В більшості випадків вони не скорочують перебіг захворювання і не покращують симптоми. Це швидше самонавіювання – ефект «плацебо». Тобто, якщо ми дуже віримо в дію препарату, він нам може допомогти.

Я завжди у батьків цікавлюся: «У ваших дітей протягом року 5-6, а у декого і 10 разів, діагностували ГРВІ. І ви завжди приймали противірусний препарат. Скажіть, будь ласка, чи завжди у вас легко завершуються ці вірусні інфекції?». І більшість батьків підтверджують, що все проходить індивідуально і по-різному: інколи за день-два минається, іноді закінчується бронхітом чи запаленням вуха, а в когось і пневмонією. Виходить, що незалежно від того, приймали чи не приймали хворі противірусний препарат, це ніяк не вплинуло на перебіг захворювання. Оскільки вірусів є сотні, а значить є легкі і важкі форми вірусних інфекції.

Тому від того, чи ви будете давати противірусні засоби, чи не будете, перебіг захворювання не зміниться.

Наскільки ефективний такий підхід у лікуванні ГРВІ? І чи ефективний взагалі?

Свою позицію я можу довести цілим арсеналом батьків, які відмовились від прийому противірусних, антибіотиків та гомеопатичних препаратів. Звичайно це було непросто, особливо коли врахувати, що все телебачення, радіо, газети пропагують їх ефективність. Більшість лікарів звикли, що треба щось призначити. Але навіть наказ МОЗУ №599, який стосується лікування ГРІ у дорослих і дітей, чітко прописує, що при терапії цих захворювань потрібна симптоматична терапія. І ніяких противірусних препаратів у переліку там немає. Але за звичкою лікарі досі їх призначають. Та й самі батьки під впливом реклами не можуть так легко відмовитись від покупки «чого противірусного». Та коли вони перестають використовувати ці препарати, то розуміють, що особливої різниці в перебігу захворювань немає, вони просто економлять чимало коштів.

І я надіюсь, що лист заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського, в якому він рекомендує лікарям не призначати антибіотики, противірусні та імуномодулюючі засоби при лікуванні ГРВІ (тобто віддзеркалення проєвропейських рекомендацій) сприятиме зменшенню використання ліків з недоведеною ефективністю.

 

Як тоді захистити дітей? Наприклад, звичайна практика в садочках: тиждень дитина відвідує його, потім два тижні батьки лікують вдома. І так по колу…

Це нормальне явище. Дитина набирається імунітету. Тобто, чим більше вона проконтактує з хворими дітьми, чим більше вона перенесе різних вірусних інфекцій, тим стійкіший у неї буде імунітет. З кожним роком дитина буде хворіти все менше і менше. В даному випадку не йдеться про дітей, які мають хронічну патологію, наприклад, збільшені аденоїди чи алергічну схильність. Вони, звичайно, хворіють більше. Їхні фонові захворювання можуть сприяти тому, що перебіг вірусних інфекцій буде довший. В даному випадку потрібно лікувати основне захворювання, а не вірус.

Дитина, що вперше пішла в садочок та раніше не контактувала з дітьми і не має старших братиків або сестричок, які б «приносили» вірусну інфекцію додому, в нормі може хворіти по 8-10 разів на рік. А Американська академія педіатрії навіть подає дані про 10-12 разів на рік. Але що означає «норма»? Це коли інфекція не ускладнюється пневмонією, бронхітом, запалення вуха і т.д. Але якщо раз за разом ГРВІ ускладнюються, і ці ускладнення підтверджені рентгеном і аналізами, то треба шукати причини. Тут дійсно можуть бути проблеми з імунною системою, тому треба їх корегувати. Та якщо це просто нежить, покашлювання, підвищення температури протягом трьох-чотирьох, а іноді і до 6-ти днів, – нічого страшного в тому немає.

 

А як захистити «домашню» дитину, коли виходиш з нею в багатолюдне місце?

На жаль, ніяк. Немає «золотої таблеточки», не існує жодної ефективної мазі, яка захистить від зараження. Ви, звичайно, можете це все використовувати і на це сподіватися, але ефект все рівно не доведений. Тобто, якщо ви маєте «підхопити» ту чи іншу  інфекцію, ви її «підхопите». Звичайно, якщо дитина дуже маленька, до 6 місяців, варто її оберігати від багатолюдних місць.

Батьки зазвичай мріють про таку «золоту таблеточку», але при цьому забувають про основні елементи догляду: комфортну температуру в приміщенні (щоб не було жарко), достатню вологість, провітрювання.

 

То імуностимулятори і імуномодулятори не варто застосовувати взагалі?

Абсолютно не варто. Адже ми можемо «настимулювати» зовсім не ті процеси в організмі, які хотіли. Бо таблетка «не вміє» впливати на одну ланку імунної системи і при цьому не впливати на іншу.

Я завжди наводжу приклад страхових компаній закордоном. Адже вони зацікавлені, щоб їхні клієнти не хворіли, не витрачали кошти на ліки, за які їм доведеться оплачувати та довго перебували на лікарняному. Тому вони були б раді, якби була таблетка, яка вберігає від хвороби. Але таку таблетку не винайшли. А витрачати кошти на неефективні ліки вони ніколи не будуть – страхова медицина передбачає лікування по протоколу (тобто по схемі), де не існує препаратів з недоведеною ефективністю. Тому ці препарати, які в більшості випадків були винайдені в Росії, а вже потім по аналогії і в Україні, застосовуються тільки в нас – на пострадянському просторі.

 

Кілька місяців тому ви зустрічалися з відомим педіатром Євгеном Комаровським. Наскільки вам близька його методика?

Методика Євгена Комаровського близька до європейських та американських рекомендацій. Спрямована на більшість амбулаторних захворювань, що зустрічаються у дітей.

Багато лікарів може заперечувати його методику, в зв’язку з тим, що вони звикли призначати багато ліків навіть при ГРВІ. Наприклад, два-три відхаркуючих одночасно, обробляння горла розчином Люголя (хоча давно доведено, що це призводить хіба до травмування мигдаликів), дом’язеві ін’єкції (які в нас дуже широко розповсюджені, а закордоном це порушення прав дитини)… В цьому я притримуюся його поглядів.

Звичайно є важкі ситуації, коли дитина знаходиться в стаціонарі і потрібно обирати певну тактику лікування із застосуванням різних методів. Але ці ситуації виникають значно рідше.

Оскільки Євген Комаровський пропагує більш лояльне, раціональне використання ліків, то для більшості батьків це дуже хороший приклад.

Останнім часом у нас з зимою асоціюють не стільки сніг, скільки новий штам грипу. Чи варто вакцинуватись?

Варто. Я вакцинуюсь, і вся моя сімя теж. Звичайно, вакцинація від грипу не захищає від інших вірусних інфекцій. Тобто, ви може в цей період, після вакцинації, підхопити їх, але зазвичай вони легко перебігають.

Грип – це важка вірусна інфекція, яка може мати дуже серйозні ускладнення і навіть летальні наслідки. Крім того вірус мутує, тому, навіть, якщо ви хворіли минулого року, то є ризик, що ви можете захворіти і цього річ. Тому вакцинація дуже потрібна.

 

Зараз небувалого розмаху набула трудова міграція лікарів. Вам пропонували контракти закордоном?

Насправді, я не розглядала таку можливість. Перш за все тому, що закордоном потрібно проходити тривалий процес підтвердження диплому або, частіше, повністю перевчатись, тобто розпочинати все з початку. Зважитись на таке досить важко.

Я хочу працювати тут, в нашому місті, але, щоб підходи до лікування були хоча б наближені до європейських.

 

Ви підтримуєте нову медичну реформу, зокрема в пункті, коли лікарям будуть платити за пацієнтів, а не за ліжкодні?

Звичайно, підтримую. Є лікарі, які постійно удосконалюються, які прагнуть чогось нового, притримуються новітніх рекомендацій і підходів у лікуванні. Так, до них великі черги, у них багато пацієнтів. То чому б їм не отримувати за це відповідну заробітну плату?

Це буде додатковий стимул  – їздити на різноманітні курси, стажування, конференції і удосконалюватись. Думаю, від цього медицина тільки виграє.

Хоча є багато дискутабельних питань, але такі проєвропейські методи, як заборона продажу лікарських засобів без рецептів, лікування по протоколу – це великий крок вперед. Надіюсь медична реформа сприятиме більшій довірі до лікарів.