Цей заклад, що підготував тисячі висококваліфікованих робітників для меблевої промисловості, в Івано-Франківську існує уже 67 років. Проте із приходом до влади «Партії регіонів» за ВХПУ розгорнулася справжня боротьба. Для досягнення своєї мети «біло-блакитні» з 2012-го року взялися усіляко дискредитовувати навчальний заклад та його керівника.

Якихось особливих способів влада Януковича тоді не обирала – були задіяні слідчі органи, органи прокуратури, чинився тиск з боку Департаменту освіти і науки ОДА та інших контролюючих органів.

Тож колективу доводилося жити під постійним пресом – аж до закінчення контракту існуючого директора (липень 2013року). Далі ще цікавіше –  за поданням профільного департаменту ОДА, Міністерством освіти підписується наказ про призначення на посаду виконуючого обов’язки директора,звісно без оголошення конкурсу, не просто людини далекої від професійно-технічної освіти, а ставленика «регіоналів».

Перші кроки нового керівника – у дусі тодішнього керманича країни – звільнення не вигідних працівників (за серпень під тиском та із погрозами було звільнено 12 висококваліфікованих спеціалістів) та прийняття на їх місце «своїх людей» – лояльних та слухняних. Пошук ворогів насильно призначеного керівництва тривав увесь навчальний рік. Щоб залякати колектив за класичною схемою задіювалися прокуратура та відділ контрольно-ревізійної служби.

Лише із початком Революції гідності та відстороненням від влади «партії регіонів» тиск на колектив трохи послабився. Утім очолюваний старим керівником профільний департамент упродовж півтора року усіляко гальмував оголошення конкурсу на вакантну посаду директора закладу. За цей час «в.о.» за ради підтримки впливових друзів взялася роздаровувати роботи художнього салону (створені учнями різьблені вироби, картини, вироби декоративно-вжиткового мистецтва), які є надбанням училища та створила диктаторську систему керування профтехосвітнім закладом.

Зміна керівництва Департаменту на стан речей теж ніяким чином не вплинула – навпаки знову запрацювала стара система «телефонного дзвінка». Що найкраще ілюструють вибори керівника у ВХПУ. Перед вирішальною подією адмінресурс самопроголошене керівництво використовувало сповна – знову залякування людей, а особливо кандидатів на заміщення вакантної посади (мовляв, їм краще самостійно відмовитися від гонки на користь представника «регіонів» та не заважати йому йти до перемоги). Ба більше – свою «підтримку», у вигляді прямого тиску, застосовував і керівник апарату ОДА. Усіма правдами та не правдами перемогу у «День вибору» отримав таки протеже «біло-блактиних». Що ще раз наглядно ілюструє – «Партія регіонів» не припинила своїх репресії і після завершення Майдану.