Щоб розставити всі крапки над «і», «Версії» звернулися за роз’ясненнями до в.о. голови Івано-Франківської обласної федерації футболу Тараса Клима.
Тарас Клим – віце-прецидент асоціації аматорського футболу України і, як вже сказано вище, в.о. голови обласної федерації футболу. У футболі, як менеджер, як організатор – 25 років. Кар’єру футбольного арбітра (асистент арбітра ФІФА, 10 років вищої ліги) закінчив у 2005 році по віку.
– Питання перше, про стадіон, який будуватимуть за кошти УЕФА. Багато хто не розуміє про що, власне, мова й обурюється, що «Рух», мовляв, занедбано, а тут новий стадіон. Що ви скажете з цього приводу?
– Це різні речі – «Рух» і новий стадіон.
– От, розкажіть, чому це різні речі?
– Абсолютно різні речі. Чому? Бо це є окремий проект, який називається «Хет-трик». Це проект УЕФА. Тобто, не зважаючи на існуючу базу, яка є в містах, обласних центрах, чи районах України УЕФА пропонує Україні (як країні, що розвивається) допомогу. Згідно цієї програми будуть виділені кошти для будівництва стадіонів зі штучним покриттям, стандартних розмірів у багатьох регіонах України. Будуть виділені кошти і будуть збудовані стадіончики стандартних розмірів з блоком роздягалень і підсобних приміщень, з трибунами до тисячі посадочних місць, з огорожею, з освітленням, з електротаблом, з платформами для телекамер. Це не означає, що в усіх обласних центрах вони будуть ставитися поруч з вже існуючими спортивними спорудами. Просто в Івано-Франківську футбольна громадськість і влада шукали варіант, де це можна зробити і дійшли до згоди, що найвдаліший варіант – поставити цей стадіон на одному з запасних полів міського центрального стадіону.
– Там, де запасне поле, біля «Руху»?
– Там є два поля. І перше і друге – трав’яні поля.
– А новий стадіон буде для аматорського футболу?
– В першу чергу – для дитячо-юнацького аматорського футболу. Ні під якусь команду, ні під якихось професіоналів і т.д. Питання «Руху» ніяким чином не знімається. Питання «Руху» – це має бути головний біль місцевої влади. Вибачте, але це вже просто ганьба, (так можете й написати), ганьба Івано-Франківська і ганьба всіх губернаторів, всіх мерів, які були починаючи з 1986 року. Це тягнеться вже майже тридцять років. Це просто катастрофа. Це довгобуд, який побив всі рекорди в Україні. Стадіон УЕФА і «Рух» не мають один до одного жодного відношення.
– А ще, кажуть, в генплан міста закладено будівництво ще одного стадіону на березі Надвірнянської Бистриці? Ви щось про це знаєте?
– Знаєте, сьогодні багато є ініціативних груп, сьогодні є багато людей, котрі якимось чином намагаються зрушити проблему матеріально-технічного забезпечення спорту (футболу в тому числі). Мені про цей проект, про який ви говорите, нічого не відомо. Чому я просуваю стадіон УЕФА? Тому, що це проет як УЕФА, так і Федерації футболу України і обласної Федерації футболу. Це є мрія футболістів багатьох поколінь. Нам ніколи, ніхто, нічого не давав. Щодо грошей, то вони до нас навіть не прийдуть. Це гроші акумульовані на рахунках УЕФА. Основний момент – це земля. Зараз зроблено перший крок – дали дозвіл на складання документації та землеустрою. Тобто, мова йде про земельний сервітут. Землю не продають, не передають, її віддають в користування. Це буде закріплено в договорі між місцевою владою (в особі міського голови) та обласною Федерацією футболу, відносно ділянки комунальної власності, що розташована за адресою Чорновола,128. Це дає право на будівництво та обслуговування стадіону і т.д., і т.д. Ми розраховуємо на 49 років. Чому? Тому що це дозволяє закон і це влаштовує УЕФА. Цей стадіон, у підсумку, коли він буде збудований під ключ, буде переданий нам.
– Про гроші. Знаєте, як кажуть? УЕФА дасть гроші чиновникам нашим, вони все розтягнуть і на тому скінчиться?
– Ми цих грошей бачити не будемо. Ні ми, ні наші чиновники, славнозвісні…
– Тобто представники УЕФА самі найматимуть підрядників?
– Може вони будуть робити це через Федерацію футболу України.
– А там грошики не осядуть?
– Ну, ось такі ми всі хоми-невіруючі… Коли ми так говоритимемо, то ніколи нічого не зробимо.
– Може тому, що навчені гірким досвідом? Такий собі суспільний песимізм.
– Вибачте, але я суспільний оптиміст. Повірте, у нас в області таких суспільних песимістів ціла купа. І серед футбольної опозиції, і серед влади і т.д. Всі зразу думають – пах!, все вкрали, нічого не залишилося. Але, ще раз кажу – гроші, реальні гроші, ми не будемо бачити.
– Ми не кажемо про вас… Ось ви говорити про Федерацію футболу України?..
– Я не можу відповідати за Мішеля Платіні й майбутнього президента Федерації футболу України. Не можу. Але я підтримую якусь лінію, в мене є позиція і я вірю, що ті люди, які прийдуть до влади 6-го березня – це будуть нові люди, з новим баченням, з новими підходами.
– А що буде 6-го березня?
– Конгрес Федерації футболу України по питанню виборів нового президента Федерації.
– А стосовно 28 лютого. Наскільки я знаю у нас мають бути вибори голови обласної Федерації?
– Так. Позачергова звітно-виборна конференція івано-франківської обласної Федерації футболу.
– Тобто, – це будете ви і… Є конкуренти?
– Є конкуренти…
– Скільки?
– Один.
– А хто?
– Народний депутат України Шкварилюк Володимир Васильович.
– І ви з ним змагаєтесь?
– Це не я з ним змагаюся – це він змагається зі мною. Я ні з ким не змагаюся. У мене є більшість… Ми почали цю передвиборчу кампанію ще з початку грудня минулого року. Шановний народний депутат з’явився в останній день висунення кандидатур. Його просто підставляють наші опоненти. Він не є футбольний чоловік, він дуже далекий від футболу. І мені дивно, бо я запропонував йому співпрацю, але він (на сьогоднішній день) відмовився. Він вважає, що він народний депутат і йому не предстало зняти свою кандидатуру.
– Йому депутатства мало?
– Риторичне запитання… Я пропонував Володимиру Васильовичу, якщо він депутат, якщо має можливість відкривати двері в кабінети, має можливість надавати якісь кошти (у нас депутати не бідні) на футбол, особливо на дитячий – вперед, дві руки «за!». Ми йому дамо стільки можливостей давати гроші і вирішувати питання дитячого, аматорського і професійного, врешті решт, футболу. Хай створює професійний клуб, хай буде його почесним президентом, чи діючим… Ну, повірте, він не буде працювати в обласній Федерації. За ним іде зовсім інша команда. Його підтримують наші опоненти, такі одіозні фігури як Ревуцький Анатолій Миколайович і Ступар Мирослав Іванович. Вони мають підтримку… На двох руках можна порахувати цих людей. А в мене підтримка, я вам можу сказати вже сьогодні (ми порахували свої штики, грубо кажучи) – з 90 чоловік, 60 на моєму боці. Але йде така, трішки неправильна з їхньої сторони, передвиборча кампанія – вони починають через «Народний фронт» (а це представники «Народного фронту») виходити на районні адміністрації, на депутатів місцевих рівнів, керівників і намагаються переламати ситуацію цинічними, неправильними методами. Я не хочу більше нічого казати, бо то народний депутат, а я не хочу псувати його імідж в очах виборця.
– Ви згадали професійний футбол. Це дійсно ганьба, що обласний центр не має своєї футбольної команди. Є ще такі обласні центри?
– Є, на жаль. Житомир наприклад.
– А в них була команда?
– Там така сама приблизно ситуація, як і в нас. Така сама ситуація в Хмельницькому… Зараз такий час важкий, що створювати щось нове дуже важко. Легше всього загубити. Потім відновити дуже важко. Особливо в час, коли в Україні війна, коли бюджет не має права помагати (ви розумієте про що я), коли бюджет іде на цю агресію, на загрозу, на військові дії, ми не розраховуємо на державу. Але є ініціативні групи, які хочуть відродити. І ще хочу підкреслити (і для вашого видання, і для всіх журналістів) – не завдання Федерації створити професійну команду. Наше завдання – підняти громадську думку, загітувати владу місцеву, загітувати бізнес місцевий, найти газду для того клубу, який би хотів щось робити. Але…
– А як ситуація з аматорським футболом?
– Я не хвалюся, але наша Федерація одна з кращих діючих федерацій в Україні на цьому рівні. Ми чотири роки підряд нагороджуємось обласним управлінням спорту, як одна з кращих федерацій по олімпійським ігрови видам спорту. При різних начальниках.
– Тобто, якщо є бажання працювати?..
– Більше того, є купа роботи. Але депутати не повинні грубими методами влазити в нашу роботу. Вони повинні нам допомагати.
– І не заважати?
– І не заважати, однозначно. Бо навіть в cтатутах прописано, що державні органи не повинні втручатися в роботу громадських організацій.
– Але полюбляють?
– На жаль.
Розмовляв Володимир Мулик
