Чесно кажучи, якось моторошно стає, коли, зайшовши до житлового будинку чи якогось закладу, читаєш таке слово. Одразу згадуються кадри старих воєнних хронік, де перелякані люди під гул бомбардувальників біжать до сховищ.
Прислухаюсь… Дякувати Богу, нічого, крім звуку машин з вулиці та музики з квартири на першому поверсі, не чути. Визираю на вулицю: небо хоч і не сонячне й блакитне, затягнуте хмарами, але все одно «чисте» – залізних «птахів» зі смертоносним вантажем немає.
Думаю, чи не нагнітає психологічну напругу наявність таких написів по будинках? Та ні, відповідаю сама собі, ми ж бачимо, що робиться на сході країни. Як не як, там у подібних укриттях змогли врятуватися від обстрілів багато людей. А думка вперто тягне далі у сумніви, не даючи заспокоїтись: антитерористична операція проходить у східних областях, ми живемо на заході країни – чи так хтось зовсім не вірить у силу української армії та сил АТО, що раптом став очікувати загрозу аж на Західній Україні? У випадку яких саме надзвичайних ситуацій маємо ми шукати порятунку в цих укриттях?
Справа все ж розумна й потрібна, переконую себе. У цивілізованому суспільстві мають бути передбачені усі можливі засоби й створені умови для того, щоб можна було вберегти від загибелі найцінніше, що є, – людські життя… І тут, як цвяшком в голову, – ось воно де, коріння мого некомфорту: «цивілізоване» суспільство, всі «умови»… Хто-хто, а мешканці будинку-то знають, що за отими дверима, на які вказує стрілочка, можна знайти все, що завгодно, окрім умов для укриття…
Про такі підвальні приміщення будинків, які мали би стати укриттями для людей у випадках загрози та інших надзвичайних ситуаціях, вже не раз за останні пару місяців писали в місцевих ЗМІ. А ще більше говорили на нарадах. Тому що взялися за справу «обладнання укриттів» впритул. Але більшість підвальних приміщень все одно знаходяться в абсолютно непридатному для цього стані. Лише 22 підвали у 1357 будинках, які перебувають на балансі КП “Єдиний розрахунковий центр”, готові до евакуації мешканців міста.
Такі цифри наприкінці лютого на спільній нараді представників міськвиконкому й управління з надзвичайних ситуацій назвав головний інженер КП “ЄРЦ” Мирон Джус.
Два тижні перед тим рятувальники дали час комунальним службам Івано-Франківська та житловим об’єднанням до 20 лютого підготувати підвали у багатоповерхівках як захисні укриття, а їх мешканців – до заходів евакуації. Саме в цей період стали активно з’являтися відповідні червоні вказівники на стінах. Причому інколи навіть у будівлях, де взагалі немає підвалів .
«Версії» розпочали своє «громадське» вибіркове обстеження місць, де мають бути укриття, і вивчення їхньої придатності бути сховищами для мешканців. В цій перевірці стали часто-густо натикатися на типові ситуації: напис є, підвал ніби є, але укриття в ньому… немає. Підвали захаращені, неосвітлені, бруд і неприємний запах, наявність щурів зроблять перебування людей в такому сховищі навіть кілька годин неможливим.
Хто ж врешті решт має подбати про якісне обладнання укриттів у підвальних приміщеннях багатоповерхівок? Який стан підвалу відповідає умовам, за яких таке укриття вважається придатним для тривалого перебування в ньому людей?
«Версії» звернулися за коментарем з цього приводу до в.о. директора КП «Єдиний розрахунковий центр» Руслани Василюк. Ось що сказала керівник «ЄРЦ»:
– Згідно з рішенням міської ради та відповідно до положення, котрим ми керуємося в своїй діяльності, приведення до нормального стану підвальних приміщень будинків входить до переліку наших послуг. Але це послуга додаткова, тобто, якщо мешканці того чи іншого будинку її замовлять, то оплата за неї буде врахована при обчисленні квартирної плати. Розмір її залежить від того, який обсяг робіт буде виконано – скільки кубометрів сміття прибрано, скільки, так би мовити, тракторів знадобиться, щоб це сміття вивезти.
У зв’язку із ситуацією на сході країни актуальність приведення підвалів до нормального стану підвищилася, і наша організація зобов’язана виконати ці роботи. В будинках, де утворені ОСББ, це – турбота самих мешканців. Сховища на підприємствах, у закладах освіти, медицини мають бути обладнані цими установами. Ми ж це робимо у будинках, що знаходяться на балансі «ЄРЦ».
Однак необхідно наголосити, що за утримання підвалів у нормальному стані все одно відповідають самі мешканці. Йдеться про ті підвали, котрі не є так званим техпідпіллям – тобто підвальними приміщеннями, котрі повністю зайняті мережами. Там фізично немає місця розмістити в разі потреби людей.
Інші ж підвали непридатні через те, що самі мешканці часто самі їх засмічують, навіть просто викидають туди побутові відходи. І коли ми організовуємо прибирання сміття, складуючи його в мішки й готуючи до вивезення, то мешканці користуються цим і ще виносять і підкидають вдвічі більший обсяг сміття зі своїх комор, а то й квартир.
На жаль, не існує якогось механізму або санкцій, котрі можна було би вжити до тих, хто з мешканців безвідповідально ставиться до питання утримання підвалів у нормальному стані й призводить до їх захаращення. Ми вважаємо, що потрібно більше інформувати про це жильців будинків через засоби масової інформації, проводити роз’яснювальну роботу.
Щодо деяких випадків, коли написи «Укриття» з’явилися там, де фактично воно ще не обладнане, то потрібно відверто сказати – це виявився певного роду фальстарт виконання роботи. Адже два тижні, котрі нам дали на приведення підвалів до відповідного стану, – це нереальний термін. Над такими речами потрібно працювати роками, приймаючи відповідні рішення на місцевому рівні, даючи приписи певним службам, мешканцям будинків тощо.
Маленький «постскриптум» від автора:
Готуючи цю публікацію, безперечно, у пошуках інформації не раз заходила на сайт Івано-Франківського «ЄРЦ» із затишною, доброю назвою «Домівка». Незрозумілий лише слоган, котрий додається до назви сайту – «Моя хата скраю»… Що це мало би означати? Це девіз, за котрим працює наше КП «Єдиний розрахунковий центр»?…
Лариса Світлярська
