Так-так, вам не здається, це дійсно син першого Президента України. Таку інформацію отримали Версії із власних джерел в аграрному фонді.
Напевно, саме цей родинний зв’язок дає імунітет, який рятує від кримінальної відповідальності, або, наче кобра, гіпнотизує посадовців правоохоронних органів та суддів, причетних до розгляду кримінальної справи № 22014270000000032, змушуючи їх нехтувати нормами законодавства. Інакше як пояснити ту судову тяганину, що виникла між цими організаціями?
До редакції потрапили оригінальні документи, а саме лист в.о. генерального директора Аграрного фонду до одного народного депутата, в якому він докладно описує ситуацію. Суть справи зводиться до наступного.
У 2009 році Аграрним фондом з Дочірнім Підприємством «Нафтоком Агро» було укладено два біржові контракти на закупівлю (на суму понад 150 млн. грн.) та договір складського зберігання зерна державного інтервенційного фонду. А у 2010 р. представники фонду виявили, що має місце факт не тільки неналежного зберігання пшениці підприємством «Нафком Агро», що призвело до її псування, а й значна нестача. Розмір завданого державі такими діями посадовців ДП «Нафком Агро» дорівнює 46,5 мільйонам гривень.
Всі спроби Аграрного фонду стягнути з винуватців компенсацію в судовому порядку і навіть кримінальне провадження заходили в глухий кут, адже справи залагоджувались «по телефонному дзвінку». Як деякі слідчі відділів УСБ України, так і судді, котрі розглядали справи, слухняно виконували вказівки зверху й приймали рішення на користь «Нафком Агро». В результаті ще й Аграрний фонд виявився винуватим, а оскільки це державна установа, то 55 мільйонів гривень можуть стягнути з держави. Стягнути незаконно. Для «зухвалого збагачення осіб, наближених до влади, за рахунок державного бюджету». Так у своєму листі пише керівник Аграрного фонду, звертаючись до нардепа із закликом – взяти під особливий контроль питання захисту інтересів держави в особі Аграрного фонду у господарських спорах з ДП «Нафком Агро».
