За коментарем щодо результатів торгів та обставин довкола лісних аукціонів «Версії» звернулися до керівництва біржі. Кореспондент зустрівся з директором ПУТБ Олександром Андрусенком та головою Біржової ради Олександром Корчмарем.
– Проведення аукціону відбулося не за першого разу. За пропозицією голови ОДА була призначена інша – Прикарпатська універсальна товарна біржа, і в правилах проведення аукціонів відбулися певні зміни, котрі декого не влаштовували. З ким і чому виник конфлікт?
О. Андрусенко:
– Перший аукціон мав відбутися ще два тижні тому, але його проведення було зірване представниками Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття. По-перше, на їхню думку, не треба було знімати обмеження на ціну продажу. Але це йде в розріз із самою суттю аукціону, де жодних обмежень по ціні продажу бути не повинно. По-друге, вони вимагали надати їм списки учасників для того, щоб вони могли між собою попередньо змовитись. Це також не відповідає законодавству про аукціони.
О. Корчмар:
– Ще представники Асоціації вимагали не допускати до участі в аукціоні покупців з інших регіонів – мовляв, тільки прикарпатці можуть купувати тут необроблену деревину, а ні одесити, ні волиняни, ні хтось ще не можуть брати участь у торгах. Всі ці вимоги були незаконними й дозволяли б «хімічити» на аукціоні. Так бути не повинно.
О. Андрусенко:
– Щодо участі в аукціоні покупців з інших регіонів, то законодавство не надає переваги місцевим виробникам. Такі правила проведення торгів могли би з’явитися лише після внесення змін у відповідні закони. Можна щось на зразок регіональних аукціонів вигадати або квоту ввести, наприклад, 30% чи 50% на продаж тільки місцевим виробниками, а решту – для всіх. Хоча це справа непроста, потребує вивчення доцільності таких дій…
– На зриві першого аукціону, як відомо, справа не зупинилася…
О. Андрусенко:
– Так, крім того, почали організовувати мітинги. У Верховині спочатку, потім і в Івано-Франківську стали на таких заходах висувати аналогічні вимоги. В результаті появилося звернення, підписане головою райдержадміністрації, хоча дивно, як посадовець, який відповідає за законність цього всього, може ставити підпис під документом із незаконними вимогами?
– Пройшла інформація по пресі, що через це протистояння навіть вибух був організований на подвір’ї голови Асоціації, і хтось сказав, що до цього причетний народний депутат Юрій Соловей?
О. Корчмар:
– Про сам вибух ми знаємо стільки ж, як і всі, тільки з преси. Не виключено, що це вигадка, бо такі речі були вигідні тим, хто протидіяв наведенню порядку з аукціонами. Щодо народного депутата Солов’я, то він взагалі тут ні до чого не має відношення – ні перед, ні на аукціонах не появлявся, нікого не присилав, ніякого тиску взагалі не було. Навіщо йому вибухи?
О. Андрусенко:
– Можна припустити, що Асоціація деревообробників зверталася до нього за підтримкою, а він не став на їхній бік, тому й почали проти нього таке говорити…
– Яким чином все ж вдалося організувати проведення аукціону? Прийняли вимоги «опонентів»?
О. Андрусенко:
– Шукали компроміс. Щодо обмеження по ціні продажу зупинялися на 15 кроці, хоча були вимоги – на п’ятому. Це що – на 50 гривень зросла ціна під час торгу – і стоп? Для чого такий аукціон? Зрозуміло, ті, хто хоче купувати ліс за безцінь, були зацікавлені, щоб таким чином прибирати реальних покупців, котрі складають конкуренцію.
Ми паралельно запровадили обмеження по об’єму продажу. Тобто суб’єкти другої групи оподаткування – а це, як правило, фізичні особи-підприємці, малі приватні деревообробники – могли купити 300 кубів пиловника, а всі інші могли взяти до 15 відсотків від обсягу, який виставляє на продаж лісгосп. В результаті з трьохсот учасників лише 10 досягли тої планки в 15 відсотків, отже це правило виявилося ефективним. Але довелося на вимогу опонентів поки що поступитися й поставити обмеження по ціні, в зв’язку з чим з продажу було знято 27 тисяч кубів лісу на суму 14 млн. грн..
– Хто від цього виграв? Це ж виходить, що штучно ліс був недопроданий, отже спрацювала якась «незаконна схема»?
О. Андрусенко:
– Таке обмеження по ціні не дозволило продати весь ліс, і тепер ті, хто був зацікавлений скупити все за низькою ціною, або на другий раз зможуть купити ліс на повторному аукціоні, або вийдуть на прямі договори з лісгоспами і там вже домовляться, як захочуть.
О. Корчмар:
– Поступка була вимушеною і тимчасовою. Протягом місяця має відбутися повторний аукціон з продажу знятого з торгів лісу. Поки що він пройде за тими ж правилами. Але до чергового аукціону в наступному кварталі ми постараємося цю «схему» зламати і позбутися обмежень по ціні.
О. Андрусенко:
– Асоціація деревообробників виступає ще й проти організації електронних торгів, тому що, якщо аукціон буде так проходити, то взагалі ніхто туди «влізти» не зможе. І їх це не влаштовує, бо так зруйнуються всі їхні «ліві» схеми. А ми наполягаємо на електронних торгах і на тому, що правила торгів мають повністю бути приведені у правове поле. Аукціони мають проходити прозоро, законно і незалежно від чийогось суб’єктивного впливу чи інтересу.
– А скільки лісу було продано на цьому аукціоні?
О. Андрусенко:
– В загальному продано лісу майже 134 тисячі кубів на 66 млн. грн.. Тобто непроданою залишилася приблизно п’ята частина.
До речі, окрім необробленої сировини лісгоспи виставили на продаж також і технічну сировину, наприклад, у якій зацікавлені енергетичні компанії, котрі працюють на екологічно чистій тепловій сировині. Це є позитивом, адже і цей товар продається через аукціон на конкурентних засадах.
– Зрозуміло, чим більше лісгоспи вигідно продадуть, тим краще. Але тут постає інше питання – багаторічна безсистемна безконтрольна вирубка карпатських лісів. Як ви це прокоментуєте?
О. Корчмар:
– Це питання не в компетенції товарної біржі. Ми тут могли б сказати тільки одне, що справа ця має бути цивілізовано й чітко організована. Навіть з точки зору продажу лісу виникають нюанси, наприклад з верхніми й нижніми складами. Комусь придбаний ліс віддадуть з нижнього складу, куди він вже доставлений самим лісовим господарством, а комусь скажуть, що треба з верхнього складу везти, й за це візьмуть додаткові гроші. Той, хто ліс возить, має подвійний або навіть потрійний «навар»…
О. Андрусенко:
– Розробка лісів має йти під жорстким контролем та якось по-розумному, культурно, я б сказав. А то виходить – добрий ліс поспилюють, продадуть, залишать пні – от і маємо захаращені карпатські схили, не кажучи вже про шкоду екології. А варто було б викорчовувати пні, прибирати залишки дерев, гілля, сміття і висаджувати молодий ліс, щоб відновлювати його запаси в Карпатах. Вони ж не вічні…
– Деякі наші депутати, ніби дбаючи про збереження карпатських лісів, виступають з ініціативою, що перегукується з вимогами мітингувальників з приводу проведення аукціонів. Ці депутати пропонують заборонити експорт лісу за межі регіону. Як ви до цього ставитесь?
О. Корчмар:
– А якщо уявити, що шахтарі скажуть: «Ми видобуваємо вугілля, воно тільки для нас». Або ті, хто руду добувають, так само скажуть – тільки для нас. Так і про ліс хочуть зробити: «У нас він росте, значить, він тільки для нас». Хіба це правильно? Правильним є компромісне рішення: не вивозити ліс-кругляк, необроблену деревину, а на місці проводити її хоча б первинну обробку, розпилювання, або готові вироби з деревини продукувати тут, а тільки потім оброблене вивозити за межі області. В цьому є певний сенс, тому що організація обробки деревини на місці – це робочі місця, це розвиток місцевого виробництва.
– Але ж все одно, хто хоче, той примудряється вивезти необроблену деревину, оформляючи по документах її як щепу, відходи й таке інше…
О. Андрусенко:
– Безперечно, такі випадки є. Але це вже справа правоохоронних органів – розібратися й навести лад, покарати тих, хто вивозить товар за фальшивими документами. Ми ж на аукціонах організовуємо чесні відкриті торги з рівними правами для учасників. Цього разу, фактично, Асоціація деревообробників добилася по кількох позиціях, чого хотіла – було на 15 кроці обмеження по ціні, в ОДА пообіцяли – й списки учасників Асоціації дали до аукціону… Але це все тільки тимчасові поступки. Справу проведення аукціонів потрібно зробити законною. Ми хочемо незаконні схеми поламати і зробити аукціони по-справжньому відкритими, прозорими і чесними.
Інтерв’ю вела Мар’яна Ксенчук
Анонім
Обіцяти – це ще не одружуватися.
Анонім
Про правила забезпечення деревиною деревообробників судять люди далекі від проблем галузі.
Для них головним є продати деревину хоч кому тільки б по найвищій ціні.При цьому їхній заробіток 0,5% від вартості продажу деревини за проведення одного аукціону складає 400-600 тисяч гривень.А що при цьому отримають райони де рубають цей ліс,особливо якщо його куплять перекупники з інших областей?
нестор
За бабки там рішалось все і нині так рішається. Ліс вивозять.гуцулам ніц не лиють. Вони дурні…вірять в казки
іван
Кругляк вони вивозять іншому ідентифікуючи. Щодо реформ. То це лише на папері. Все продається і купується. І аукціони тоже.
Коментарі закрито.