Чорноус: територія біля озера стала рингом для боротьби міської влади Івано-Франківська з громадою міста

 Маючи три вищі освіти, він як юрист, спеціаліст з конституційного права, конфліктну ситуацію щодо забудови території біля міського озера може оцінити фахово, а як член міської громади і патріот рідного міста не може залишатися до неї байдужим. Тому Володимир Ярославович, як кажуть, завжди в авангарді небайдужих івано-франківців, котрі протистоять злочинним діям забудовників і владних осіб, що їх підтримують.

«Версії» звернулися до Володимира Чорноуса з кількома важливими питаннями на болючу тему.

.
– Проблема забудови території біля міського озера стала болючою для нашого міста. І не всім відомо, що саме Ви були одним із перших, хто «забив у дзвони» з цього приводу і привернув увагу громадськості. Розкажіть, будь ласка, як із самого початку розвивалися події?

Правду кажучи, першими забили на сполох мешканці прилеглих вулиць – Биха, Короля Данила, Ленкавського, Яновича, Бельведерської та Південного бульвару. Саме вони хай невеликою, але відважною групою виходили на пікети, протестуючи проти нищення природи та зухвалої забудови. А ми з іншим депутатом – Юрієм Солов’єм – у відповідь на численні скарги івано-франківців лише перевели цей конфлікт у публічно-правову площину, звернувшись із відповідними запитами до відповідних правоохоронних і контролюючих органів. Зауважу, що саме сайт «Версії» найбільш повно висвітлював ці події для широкого загалу.

А почалось усе в червні 2013 року, коли забудовник зрізав близько ста дерев. Як було вказано в акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, виданому відповідною інстанцією 20 червня 2013 року, всі зелені насадження на даній ділянці раптом стали аварійними та фаутними (тобто з пошкодженнями та вадами стовбурів). Сам дозвіл на вирубку був виданий в листопаді 2013 року, тобто через кілька місяців після фактичного знищення дерев. «Видалення зелених насаджень пов’язане з будівництвом багатоквартирних будинків» – зазначено в згаданому акті.

Отже, зелені насадження були вирубані під корінь, природне озеро засипане, внаслідок чого знищена колонія диких видр, яка проживала в даній водоймі. Тобто, шкода нанесена не лише флорі, але й фауні. Між тим, ніякого дозволу забудовникові на ліквідацію водного об’єкту (озера) між вулицею Ленкавського та міським озером обласне управління водних ресурсів не видавало, про що свідчить офіційний лист від 3 квітня 2014 року. А 5 квітня озерця вже не існувало.

– Сьогодні багато хто стали піаритись на цій темі, зокрема, Олександр Шевченко, Руслан Марцінків та інші. А чи зробили вони реальні кроки для вирішення проблеми? Чи заслужено заробляють на цьому рейтингові бали, готуючись до місцевих виборів восени? Хто насправді є дієвим захисником рекреаційної зони біля озера від забудови?

Ще Джон Кеннеді влучно зауважив: «У перемоги багато батьків, а поразка, як правило, сирота». Набагато більш дієвими в цьому плані я би назвав кількадесят громадських активістів – Наталку Голомідову, Світлану Оришко, Максима Кицюка, Сергія Адамовича, Світлану Романко та багатьох інших. Ми не тягнемо ковдру на себе, а лише прагнемо, щоб люди знали: зупинення будівництва має стати результатом зусиль усіх небайдужих івано-франківців. Переконаний: рано чи пізно конфлікт інтересів закінчиться перемогою громади, але справжніх переможців буде не десять і не сто, а майже 240 тисяч – усі мешканці Івано-Франківська.

– В процесі боротьби міської громади за вільну від забудови зелену зону виникли громадські організації. Як Ви з ними співпрацюєте чи Ви є ініціатором їх створення?

Ще торік «Громадський форум Івано-Франківська» був чи не єдиною організацією, навколо якої гуртувались противники приозерного будівництва. Тішуся, що тепер на захист озера постала ціла низка організацій: громадські ініціативи «Вільне озеро», «Зелений тризуб» і «Тепле місто», ГО «Народний контроль» та інші, а також безліч окремих людей. Як бачите, мешканці Івано-Франківська об’єднались для порятунку рекреаційної зони і тепер вимагають від влади скасувати дозвіл на її забудову. Ми ж стараємось координувати свої дії з тим, щоб спільними зусиллями досягти максимально корисного та оперативного результату.

– Яка, на Вашу думку, роль мера міста Анушкевичуса в протягуванні рішень щодо забудови території біля озера? А пропонованого на посаду керівника департаменту Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Ріяфета Гасимова, який, як відомо, є, так би мовити, людиною Анушкевичуса?

Що б там не казав на публіку міський голова, але факти – річ уперта: в часи його першої каденції (2006-2010 роки) Ріяфет Гасимов був депутатом «Блоку за Анушкевичуса» у міській раді. Саме тоді між ним та міським головою Віктором Анушкевичусом за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 8 липня 2008 року був укладений договір оренди сумнозвісної земельної ділянки. До речі, той же суд у своєму рішенні встановив плату за оренду земельної ділянки в розмірі 107 063, 76 грн.

Проте посадові особи управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради встановили вартість оренди в розмірі 39 410 грн, тобто майже втричі меншу  Було б наївним думати, що це робилось без відома керівника міста.

Принагідно зауважу: саме за цим фактом у жовтні 2014 року прокуратура міста за нашим зверненням відкрила кримінальне провадження, в якому вказується, що згадані особи «зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах третіх осіб з використанням службового становища всупереч інтересам служби, не зважаючи на рішення суду, яке вступило в законну силу, підготували для підписання та подали на реєстрацію договір оренди із встановленою вартістю оренди – 39 тис. грн., що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам на суму близько 200 тис. грн.».

Крім того, не зважаючи на начебто задеклароване будівництво семиповерхового «фізкультурного-оздоровчого комплексу» (цікаво, чи є десь у світі аналоги), в договорі оренди зазначено цільове призначення оренди землі – будівництво житлового будинку, що не відповідає містобудівним умовам.

Та й згідно проекту будується звичайний житловий будинок, що легко встановити, провівши відповідну експертизу проектної документації. Власне, саме цього порушення стосується друге кримінальне провадження, відкрите прокуратурою в січні 2014 року.

– Яким чином сьогодні складається ситуація із забудовою території біля озера? Чи в силі міська громада протистояти владі? Чи влада думку мешканців міста «має на увазі»?

Наразі ситуація цілком зрозуміла: протистояння переходить у фазу активних дій обох сторін конфлікту. З одного боку, орендарі та забудовник (за потурання очільників міста) не відмовляються від намірів забудувати спірну територію десятьма багатоповерхівками і задіяли для цього цілу армію дорогих юристів. З другого боку, їм протистоїть не менш рішуча армія івано-франківців – громадських активістів і спортивної спільноти, архітекторів і юристів, екологів і депутатів усіх рівнів. Узагальнивши їх пропозиції, я підготував заяву міської ради, одностайно підтриману всім депутатським корпусом. Перш ніж викласти її зміст, нагадаю: конфліктна територія складається із двох земельних ділянок загальною площею майже 6 гектарів:

1) ділянка площею 1,8882 га, надана в оренду підприємцю Ріяфету Гасимову для будівництва спортивно-відпочинкового комплексу з готелем. Термін дії оренди закінчився 6 березня 2015 року, а 12 лютого 2015 року було зареєстроване припинення підприємницької діяльності п. Гасимовим;

2) ділянка площею 4,0000 га, надана в оренду на термін до 21 березня 2017 року ТОВ «Розважально-відпочинковий центр «Гаразд» для будівництва розважально-відпочинкового центру. Ділянка знаходиться в оренді з 2005 року, однак орендар досі навіть не розпочав будівельні роботи і фактично не використовує вказану ділянку.

Відтак, врахувавши законодавчі вимоги, я запропонував у згаданій заяві:

1. У термін до 3 квітня 2015 року надіслати п. Р.Гасимову лист-повідомлення від імені міської ради про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 1,8882 га по вул. Ленкавського;
2. У термін до 30 квітня 2015 року подати до суду від імені міської ради позовну заяву до ТОВ «Розважально-відпочинковий центр «Гаразд» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки площею 4,0000 га на Південному бульварі у зв’язку з невиконанням орендарем обов’язків, передбачених статтею 25 Закону «Про оренду землі» та умовами договору оренди.

Перша із вимог заяви була виконана міським головою 31 березня. Тепер чекатимемо на судовий позов.

– Яка сьогодні політика міської влади щодо незаконних забудов у Івано-Франківську?

Як на мене, з боку виконавчого комітету має місце неприховане лобіювання інтересів несумлінних забудовників (чого вартує хоча б афера з Будинком учителя). Добре, що хоча б депутатський корпус в останній рік своєї каденції став одностайним у боротьбі із незаконним будівництвом. Однак чинне законодавство, на жаль, не наділяє органи місцевого самоврядування дієвими повноваженнями у цій сфері. Підтверджень цьому вистачає: скандальні будівлі на вулицях Мазепи, 35А; Мельничука, 14-16; Грушевського, 20 та ін. Доки не ліквідована корупційна система органів Держархбудконтролю, нам залишається тільки судитися із зухвалими забудовниками. А тим часом незаконні споруди лише приростають новими поверхами.

– Питання трохи на іншу тему, хоча… Справа Чупірчука щодо вимагання хабара… Ваш коментар, будь ласка.

Як відомо, голова Фонду комунальної власності міста Богдан Чупірчук нещодавно був упійманий на гарячому при отриманні хабаря (чи «неправомірної вигоди», як цнотливо це тепер називається у Кримінальному кодексі) в розмірі 5 тис. доларів. Відразу ж Віктор Анушкевичус поспішив відхреститися від свого підлеглого. Зауважу: знову фарисействує міський голова, адже саме Чупірчук був головою міськрадівської фракції УНП під час першої каденції пана Анушкевичуса (тодішнього керівника обласної організації УНП). Ще пікантнішою стане ця ситуація, коли Богдан Чупірчук, щоб пом’якшити майбутній вирок, на допитах розкриє (якщо вже не розкрив) всі корупційні схеми владних кабінетів. Адже досвідчені юристи прекрасно розуміють: як не міг свого часу рядовий депутат Колковський самостійно гарантувати забудовнику вирішення питання щодо виділення землі, так і керівник Фонду не міг одноосібно, без підтримки «згори» вирішити питання надання будь-яких приміщень в місті. Так що нас, поза будь-яким сумнівом, чекають нові скандали і викриття. Івано-Франківськ має знати своїх «героїв»!