Чи повторить долю стадіону «Рух» і ФК «Прикарпаття» баскетбольний клуб «Говерла»?

Повідомлялося, що клуб через проблеми з фінансуванням вибув зі змагань у Суперлізі й взагалі може бути розформований. Для того, щоб дати з цього приводу роз’яснення, керівництво клубу днями скликало прес-конференцію.

На цій прес-конференції директор баскетбольного клубу “Говерла” Андрій Дроздов розповів, як проходив цей сезон у команди і пояснив, чому він достроково завершився.

 Тренувальний період хоч і розпочався із запізненням, лише у вересні минулого року, все ж проходив досить активно, і команда провела чимало вдалих ігор та здобула кілька важливих, показових перемог.

Але водночас кризова ситуація в країні, зміни курсу валют позначилася на її діяльності та ще кількох інших команд групи «Приват», до якої належить БК «Говерла». Коли появилися серйозні проблеми з фінансуванням, і виникла заборгованість по зарплаті, двоє закордонних баскетболістів, котрі грали за «Говерлу», а згодом і кілька провідних українських гравців залишили клуб. Довелося терміново поповнювати склад команди, запросили своїх колишніх вихованців, молодих спортсменів, а також одного досвідченого гравця, і в такому складі продовжували змагатися за кубок Суперліги.

Незважаючи на ці труднощі «Говерла», посівши 8 місце, мала право на участь у плей-офф і вагомі шанси на високі результати, адже попередні ігри з нинішніми суперниками у Суперлізі вона вигравала. Однак коштів не вистачило на сплату обов’язкового внеску (заборгованість склала 180 тисяч гривень), і команду виключили з подальших змагань. Усе це й породило чутки про розформування клубу. Але насправді він продовжує існувати. Директор «Говерли» заявив, що клуб продовжує роботу, а працівники не звільнені.

«Ніхто офіційно не заявляв, що «Говерла» розформована. Якщо так станеться, і клуб справді буде вирішено ліквідувати, ми звернемось із такою заявою до журналістів. Але зараз про це не йдеться. Просто вирішили працівників відправити у відпустки на період міжсезоння», – сказав А. Дроздов.

«Якщо будуть зміни щодо фінансування команди, обов’язково розрахуємося з боргами, які накопичились за останні кілька місяців, а в перспективі – будемо готуватися до нового сезону», – додав директор клубу.

 На цьому у повідомленні про проведену прес-конференцію, а відтак і взагалі в цьому матеріалі, можна було би поставити доволі «оптимістичну» крапку. Якби не сумні думки з приводу…

Ще готуючись до походу на прес-конференцію, переглядала в інтернеті публікації на спортивну тематику по Івано-Франківську й зіштовхнулася з кількома заголовками попередніх років, які болюче «різанули» й змусили заглибитись у тему. Наприклад, статті мали назви «Як вбивали прикарпатський футбол» та «Стадіон «Рух» – валіза без ручки».

В результаті моніторингу аналогічних публікацій склалася безрадісна картина.
Насправді, свого часу наша футбольна команда «Прикарпаття», без перебільшення можна сказати, гриміла славою на всю Україну. В 90-х роках минулого століття вдавалось грати на пристойному рівні, продовж семи років у Вищій лізі. У місті приймали таких грандів як «Шахтар», «Металіст», львівські «Карпати». Про минулі часи залишилися тільки спогади…

Футбольний клуб, яким припинила цікавитись обласна влада, на певному етапі викликав інтерес у засновників «Буковелю», частини групи «Приват» – ТзОВ «Скорзонера» на чолі з Олександром Шевченком, нині народним депутатом. Разом з міською владою, яка розраховувала, ймовірно, на покращення ситуації з приходом інвестора, було створено спільне підприємство «Професійний футбольний клуб «Прикарпаття». Скільки ж було мрій і обіцянок… Професійна команда, розбудова спортивного містечка… Все закінчилося на рівні розмов. Точніше навіть ще й виникли конфлікти, а тепер і кримінальні впровадження, адже ФК «Прикарпаття» було невід’ємно пов’язане з центральним міським стадіоном, тобто із «ласим майновим шматочком комунальної власності».

 Довідково:
Івано-франківський стадіон є одним із найстаріших у країні, а може, й на всьому континенті. Адже майданчик майбутнього футбольного поля виник тут ще у другій половині 70-х років ХІХ століття і був невід’ємним продовженням міського парку відпочинку ім. Г. Сенкевича (нині – парк ім. Т.Шевченка). На той час там відбувалися змагання кіннотників та стрільців. Тоді ще не було радіо і кінематографа, а тому парк відігравав велику роль у житті мешканців . Згодом на Прикарпаття увірвалася нова гра – футбол. На початку минулого століття майданчик був власністю «Каси Ощадности», потім він отримав назву найсильнішого клубу Станіславова – польської «Ревери» (тут також грала найкраща українська команда міста – «Пролом»). За радянських часів стадіон називали «Спартаком» (1939-1980) та «Кристалом» (1981-1991), а із здобуттям незалежності – «Рухом».

 В результаті тривалих взаємних звинувачень інвестора та міської влади, байдужого ставлення до проблем як стадіону, так і футбольної команди, гонитви за правом використовувати цей спортивний комплекс у власних інтересах, ця «валіза без ручки» таки опинилася кинутою, що називається, серед дороги. І стала тим, що ми бачимо сьогодні. Ціле покоління івано-франківців виросло, знаючи наш стадіон тільки в єдиному статусі – на реконструкції… Адже він в такому жалюгідному стані вже 30 років. Без опалення, без освітлення, зруйнований, розтрощений… просто жахливий вигляд має нині наш стадіон. А футбольний клуб «Прикарпаття» взагалі відійшов у небуття. Вбивали-вбивали й добили…

Врешті решт, сьогодні директор (тепер вже колишній) міського центрального стадіону «Рух» І. Г. Слюсар разом з головою Фонду комунального майна територіальної громади м. Івано-Франківська Б. В.Чупірчуком опинилися під слідством. Посадовці підозрюються у вимаганні та хабара за сприяння у передачі приміщень стадіону «Рух» в оренду в обхід законних процедур. Їх було затримано безпосередньо під час отримання грошей 12 березня цього року.

Незабаром міський стадіон «Рух» матиме нового директора. Дай би Господи, митарства цього спорткомплексу на цьому завершаться. Хоча є інформація, що в глибинах чи то міської влади, чи ще у когось зароджуються думки щодо будівництва поруч… нового стадіону. Правильно, «старий мир разрушим до основания, а затем, мы наш, мы новый мир построим»… Можливо, я не права, але мені здається, це якийсь абсурд. Втім на початок «нового життя» для стадіону з’явилася надія, почався рух щодо «Руху» з позитивним вектором.

Що ж в загальному до розвитку спору на Прикарпатті, то воно викликає, м’яко кажучи, турботу.

Повертаючись до прес-конференції керівництва БК «Говерла», обов’язково треба сказати, що директор клубу Андрій Дроздов наголошував на тому, що потрібно особливу увагу приділяти дитячому спорту, вихованню молодого спортивного покоління, пошукам майбутніх спортивних талантів та чемпіонів. Баскетбольна команда вже в цьому сезоні відчула, наскільки це важливо. І добре, що є свої вихованці, котрі змогли увійти до складу команди в кризовий момент. Добре, що є дитяча баскетбольна команда, яка успішно тренується, і вже відомо, що троє її юних гравців запрошують до команди національної збірної з баскетболу. А взагалі дітям сьогодні займатися практично ніде.

Та й дорослий спорт, як бачимо, в Івано-Франківську не в найкращому стані. Місцевій владі в умовах кризи в країні ніби й не до нього, і навіть меценатство стає «кволим». Як сказав директор «Говерли», клуб намагався знайти вихід з положення і шукав інвесторів серед прикарпатських бізнесменів. Але по-справжньому щиро прагнуть допомогти ті, хто, на жаль, немає для цього коштів. А той, хто має «резерви», на прохання спортивного клубу відповідає відмовою – мовляв, бачите, що в країні робиться, не маю коштів, нічим допомогти не можу.

ФК «Ураган» пощастило більше, ніж «Говерлі». Ця футбольна команда, як і наші баскетболісти, тренується на базі спортзалу фізкультурного коледжу. До речі, разом ці два клуби за останній час багато зробили для покращення спортивного манежу: частково перекрили дах, встановили трибуни, обладнали легкоатлетичні доріжки, поремонтували роздягальні, оплачували обслуговування (хімічну обробку) покриття на підлозі спортзалу, яке приїздять робити закордонні фахівці. Але тепер «Говерла» в кризовому стані. «Ураган» успішно продовжує діяти, і велика заслуга в цьому керівника Прикарпаттяобленерго», відомого на Прикарпатті мецената Олександра Бубена.

«Версії» попросили пана Олександра прокоментувати ситуацію з розвитком спорту в регіоні:

Проблеми сьогодні виникають не тільки у прикарпатських команд. Ситуація в цілому в спорті важка. Новий міністр, на жаль, далекій від спорту та неготовий робити кардинальні реформи в галузі. В державі відсутні стимули для розвитку спорту, розбудови інфраструктури, для стимулювання меценацтва. Зараз відсутні бізнес-моделі в спорті. На спорті неможливо заробляти власнику клубу чи акціонерам. Ідуть тільки витрати, а “заробляють” чиновники від спорту, розпилюючи державні дотації чи програми. Спорт зараз тримається на людях, які готові жертвувати ( ще й останні гроші). Але таких стає все менше, на жаль…