Ініціатори проекту намагаються переконати людей, що малі ГЕС не зашкодять природі, залучають на свій бік різні служби, котрі, ніби з цифрами в руках, висувають доводи «за». Але населення регіону, особливо тих сіл, що потраплять у прилеглу зону або знаходяться нижче по ходу річок, а також громадські активісти, що встали на захист річок, стверджують: міні-гідроелектростанції несуть не користь, а загибель водній екосистемі Карпат.
Весь цей час, починаючи з 2010-2011 років, громадський рух проти реалізації проектів щодо будівництва малих ГЕС зростає і шириться. Постійно проходять відповідні акції, створюються ініціативні групи. На громадських слуханнях люди одноголосно виступають проти зведення станцій. Громадськість неодноразово намагалася звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів, проте жодних конкретних дій так і не дочекалася. До протестних акцій приєднуються ентузіасти гірського туризму й спорту, зокрема, водного. Проти будівництва ГЕС також активно виступили рафтингісти – екстремали, які сплавляються Черемошем на байдарках і катамаранах.
Небайдужі активісти пишуть звернення до народних депутатів, зокрема, нещодавно такий документ потрапив до редакції «Версій».
Представники провідних екологічних організацій просять Прем’єр-Міністра України Арсенія Яценюка дати доручення Кабміну й профільним відомствам щодо запровадження мораторію на надання «зеленого тарифу» для малих, міні та мікро ГЕС в України – до здійснення системних кроків щодо екологізації гідроенергетики.
Такі кроки повинні спиратися на найкращу світову і європейську практику. Дійсно, в Європі ГЕС будують у Чехії, Австрії, Польщі та інших країнах, де можна гірські річки використати для виробництва екологічно чистої електроенергії. Втім це робиться з глибоким науковим підходом, десятки років вивчаються всі плюси й мінуси й лише за умови, що від будівництва малих гідроелектростанцій не постраждає ані природа, ані люди, продовжуються роботи. Хоча і європейські фахівці починають розуміти, що не все так добре з цими міні-ГЕС і подекуди вже навіть піднімають питання про їх закриття та ліквідацію.
«При зведенні малих ГЕС необхідно передбачати, зокрема, виділення особливо цінних річкових ділянок, де таке будівництво буде заборонено. Також вкрай важливим є вироблення і законодавче закріплення екологічних критеріїв, відповідність яким буде умовою надання «зеленого тарифу» для міні-гідроелектростанцій. Це дозволить убезпечити від руйнування природні річки і створить відкриті й конкурентні умови розвитку малої гідроенергетики на ділянках, де розвиток можливий з огляду на екологічну і економічну доцільність», – коментує ситуацію оди з активістів-захисників Черемоша Анатолій Павелко.
Люди б’ють на сполох, тому що розуміють і добре бачать, яку шкоду завдасть довкіллю, а відтак і населенню, будівництво малих ГЕС, особливо, якщо взяти до уваги, що спорудження малих ГЕС в Україні часто відбувається з серйозними порушеннями екологічного і містобудівного законодавства, в процесі будівництва виникають соціальні конфлікти, відбувається руйнування природного середовища. Недолугі проекти малої гідроенергетики ставлять хрест на можливостях використання екосистемного потенціалу природних річок на користь місцевих громад і всієї держави.
Наразі місцева влада та інвестори не можуть знайти порозуміння з населенням щодо реалізації проекту з будівництва малих ГЕС у Карпатах. Ситуація у гірських селах на сьогодні неоднозначна. Людей дивує той факт, що інвестори швидко отримали всі дозволи на будівництво. Влада робить поспішні кроки, а людям доводиться відстоювати право безпечно жити в своїх домівках, пити чисту воду, боротися за збереження екосистеми карпатського краю.
«Не всі люди поінформовані, що це за будівництво. Їх обманюють. Але ті, хто розібрався у ситуації, проти будь-якого будівництва. На Білому Черемоші, де запущено ГЕС, зникає вода у руслі. Річки вже немає», – наголосила представник ініціативної групи Верховини Оксана Сусяк.
До зацікавлених у зведенні малих ГЕС кіл належать не тільки власники цих об’єктів, котрі розраховують на чималі грошові прибутки, а й деякі представники владних структур, що теж можуть «погрітися» на втіленні проектів. Тому сільським громадам, активістам доводиться звертатися навіть до судових установ, щоб добитися справедливості й відмінити незаконні рішення щодо будівництва міні-ГЕС. Так, зокрема, йде судове провадження щодо голови Голошинської сільської ради, який, проігнорувавши думку людей, незаконно видав дозвіл, потім навіть визнав свої дії, але пізніше став відмовлятися, мотивуючи тим, що на нього «тиснула влада зверху».
На чию користь все ж завершиться ця непримиренна боротьба? Адже зрозуміло, що люди, що живуть у Карпатах і хочуть зберегти від загибелі своє природне оточення, не припинять боротися. Якими будуть рішення судів та кроки владних структур? Чи врешті решт на людей в черговий раз «наплюють», зроблять по-своєму і заженуть Черемош та інші гірські річки «у трубу» й в прямому й переносному сенсі?
Наразі, йдуть судові розгляди, інвестори тимчасово причаїлися, але згортати будівництво міні-гідроелектростанцій поки що не збираються. Велике проблемне протистояння навколо малих ГЕС триває …
