Транспортна реформа в Івано-Франківську: імітація чи реальні кроки?

Фото: Wowa Omom

Директор департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку Михайло Смушак переконаний, що під згадану реформу вже заклали надійний фундамент. Це він має на увазі зелені футболки водіїв, GPS-навігаторам і квитки, які нарешті почали видавати в івано-франківських маршрутках. Що квитки таки видають, репортер «Версій» переконався особисто, проїхавши через все місто двома різними маршрутами.

А от депутат обласної ради Петро Шкутяк вважає, що форма, квитки і навіть GPS-навігатор – то не реформа. І дійсно, виникає враження, що крім зелених футболок, появи квитків та підвищення плати за проїзд, нічого не змінилось. Графіку руху маршрутки й надалі не дотримуються, що призводить до скупчення їх на зупинках, пасажири нарікають на брудні салони.

Зрештою, якщо взяти оптимізм Смушака й розбавити його песимізмом Шкутяка, то ми й отримаємо реальну картину так званої транспортної реформи в Івано-Франківську. Її немає, але вже зроблені перші кроки в певному напрямку.

Ось про напрямок мова й піде.

Звичайно, всі водії в однакових зелених футболках – то певно красиво. Але тут виникає питання – а хто виробник згаданих футболок, хто замовник і хто оплатив весь «банкет»?

Ну, насправді, з замовником все ясно. Міська влада повернула ситуацію таким чином, що, практично, змусила Асоціацію перевізників виступити, начебто, ініціатором всіх цих нововведень і футболок, і GPS-навігаторів, і друк квитків. А воно ж відомо, хто замовляє музику, той її й оплачує. Чому перевізники на це пішли – трохи згодом, а зараз констатуємо, що все це, безперечно, вплинуло на підвищення ціни за проїзд до 4-х гривень. Як і те, що перевізники щомісяця вносять плату за обслуговування навігаторів і дехто навіть припускає, що на цьому заробляє хтось наближений до МВК.

Але задамося іншим питанням. Чотири гривні для Івано-Франківська – це багато, чи саме враз?

Якщо взяти для прикладу Львів, де ціна на проїзд теж складає 4 гривні й порівняти столицю Галичини з маленьким Івано-Франківськом, який і пішки можна пройти з кінця в кінець за неповну годину, то одразу стає зрозумілим, що ціна на проїзд в наших маршрутках завищена. У нас і маршрути коротші, і люди (чого вже гріха таїти) бідніші. Середня зарплата пересічного франківця коливається в межах 2000 гривень, а у Львові впевнено долає позначку в 4000. Та й ціни на продукти в нашому місті не найнижчі (м’яко кажучи) в Західній Україні.

Тому б варто утримуватись від того, щоб називати підвищення ціни на проїзд успіхом транспортної реформи в місті. Це, швидше, можна віднести до прорахунку, якщо не до провалу. Особливо якщо згадати, що частина перевізників готова була перевозити пасажирів і за 3 гривні (але без певних нововведень). Але цього не сталося. Міська влада вирішила, що поки що всі будуть платити 4 гривні, а згодом, коли введуть (як обіцяє пан Смушак) електронні квитки, то ціна залежатиме від часу проїзду. Хоча, маємо підозру, що тоді ціна на проїзд підвищеться ще більше. Бо ж перевізникам доведеться оплачувати і виготовлення електронних квитків, і апарати по їх зчитуванню.

Але це згодом. А поки платимо 4 гривні та насолоджуємося поїздкою. І що можна помітити в цій поїздці? Те, що водії квитки видають. А ось не всі пасажири їх беруть. Деякі демонстративно повертають їх водієві, мовляв, – я на твоєму боці, таваріщ, зароби собі трішки лівачка. І водії користуються такою нагодою, продаючи квиток вдруге. За час, що репортер «Версій» проїхав по одному маршруту, набралося п’ятеро таких «добрих душ». Тож за 15 хвилин водій, мимохідь заробив 20 повноцінних гривень. Може саме тому департамент, який очолює Михайло Смушак, ініціює запровадження на маршрутах контролерів, котрі, у супроводі міліції, перевірятимуть наявність квитків в пасажирів.

Ми намагалися отримати коментарі від перевізників з приводу нововедень цієї транспортної реформи, але вони воліють уникати будь-яких розмов на цю тему. Чому? Та з тієї ж причини, з якої погодилися зіграти роль замовника і футболок, і друку квитків, і GPS-навігаторів. Що за причина? А відповідь на це можна знайти в коментарі Михала Смушака, котре він дав одному з місцевих видань.  Директор департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку повідомив, що зараз в Івано-Франківську нараховується 112 перевізників, а міська влада планує зменшити їх число до 10-11. Перевізники зараз перебувають під сильним тиском міської влади.

Безперечно, транспортна реформа Івано-Франківську потрібна вже давно. І кількість перевізників потрібно скорочувати, бо деякі вулиці нагадують траси по перегонам маршруток. Але навряд чи підвищення тарифу на проїзд – саме та ціна, котру повинні платити пасажири Івано-Франківська за транспортну реформу.