Компанія ДТЕК Ріната Ахметова у третьому кварталі поточного року показала значне зростання показника EBITDA, який свідчить про прибутковість компанії. Відповідні дані оприлюднені на сайті ДТЕК. Про це пишуть Версії з опсиланням на Наші гроші.
У третьому кварталі EBITDA склав 4 162 млн грн., що вчетверо більше від показника другого кварталу 995 млн грн. і вдвічі більше від першого кварталу 2 167 млн грн.
Сумарний EBITDA за три квартали склав 7 333 млн грн. Це лише трохи менше від показника за весь 2015 рік, коли він склав 7 508 млн грн.
| Рік | Квартал | EBITDA, млн. грн.(Дані зі звітів ДТЕК) |
| 2016 | ІІІ | 4 162 |
| ІІ | 995 | |
| І | 2 176 | |
| 2015 | 7 508 | |
| 2014 | 18 965 | |
| 2013 | 14 960 | |
| 2012 | 16 936 | |
| 2011 | 10 281 | |
| 2010 | 6 141 | |
| 2009 | 3 565 | |
| 2008 | 3 457 | |
Нагадаємо, цього року також значно подорожчали єврооблігації ДТЕКу. У попередні два роки вони дешевшали на фоні критики групи Ахметова з боку президента Петра Порошенка і співвласника компанії ICU Володимира Демчишина, який обіймав посаду міністра енергетики та вуглепрому. При цьому дешевіючі облігації скуповувала компанія ICU.
Зимою 2015-2016 років НКРЕКП, очолюване колишнім співробітником ICU Дмитром Вовком, розробило так звану формулу «Роттердам+» для розрахунку тарифу на електроенергію, вироблену ТЕС. Найбільші ТЕС України належать саме ДТЕКу Ахметова. Формула передбачає, що у тариф закладається вартість вугілля по котирування у порту Роттердаму, до якої додається вартість доставки палива в Україну.
Після введення в дію «роттердамської» формули електроенергія від ТЕС значно подорожчала, і тенденція до здорожчання продовжувалась і у четвертому кварталі поточного року.
При цьому збільшення тарифу не призвело до збільшення доходів вугледобувних підприємств і зарплат шахтарів, оскільки закупівельна ціна українського вугілля не була закладена у формулу «роттердам+». Відтак всі надприбутки були отримані саме виробниками теплової електроенергії, найбільшими з яких є ТЕС Ріната Ахметова.
Разом з цим подорожчали і єврооблігації ДТЕК.
Нагадаємо, на Прикарпатті діє підрозділ ДТЕК – ПАТ «ДТЕК Західенерго», яка контролює Бурштинську ТЕС. Місцеві ЗМІ також повідомляли, що ДТЕК Ахметова боргує Прикарпаттю мільйони за екологічний податок.
Також відомо, що на Бурштинській ТЕС працівники влаштували страйк через невиконання власниками підприємства інвестиційних зобов’язань.
Для довідки. Бурштинська ТЕС є потужним джерелом викидів шкідливих хімічних речовин у атмосферу. Викиди з двох 250-метрових й однієї 180-метрової труб розносять пануючі в цій місцевості західні й північно-західні вітри на відстані до 100 кілометрів. У 2009 році зафіксовано викиди 190,9 тис. тонн шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис. сірчистого ангідриду, 9,4 тис. діоксиду азоту й 0,93 тис. т оксиду вуглецю[1]. (Вікіпедія).
