Як Ви оцінюєте ефективність роботи Верховної Ради?
Вже понад півроку у нас є новий уряд, у нас де-факто переформатована нова коаліція, тож ефективність і якість рішень, які приймає парламент за останні півроку зросла. Для прикладу, за останні два пленарних тижні понад 80% законопроектів, які були внесені у стіни парламенту отримали своє успішне голосування. Раніше, такий показник був не більше 50%. Це говорить про те, що парламент почав ефективно виконувати свою функцію. Це, власне, приймати закони і робити так, щоб ці закони ставали нормою для життя кожного українця.
Що стосується народних обранців від Прикарпаття, то ми бачимо, що серед 24 областей, депутати від Прикарпаття займають 5 місце за рейтингом, складеним Опорою. Я вважаю це достатньо високим досягненням. Поряд з тим, я вважаю, що ключовим показником, за яким потрібно оцінювати роботу народного депутата – це його голосування у парламенті, його публічна позиція до тих, чи інших законопроектів, які вносяться у стінах Верховної Ради, участь народного депутата під час обговорення законопроектів, і найважливіше – це донесення позиції тих виборців, які його обрали при розгляді того, чи іншого закону. На моє переконання це є основне функціональне завдання народного депутата.
Які закони, прийняті Верховною Радою, Ви би виокремили, як такі, що принесуть користь Прикарпаттю?
Що стосується тих законодавчих ініціатив, до яких я останнім часом мав причетність, то вони в першу чергу були спрямовані для вирішення проблем виборців мого округу та в цілому нашого Прикарпаття. Для прикладу, ми маємо одну з проблем, яку я два роки обговорював у стінах парламенту, обговорювали її під час різного роду круглих столів, під час засідань обласної ради, місцевих рад. Прикарпаття є одним із тих регіонів, де видобувається добре нафта і газ. Але при цьому, якщо ми поїдемо у населені пункти, скажімо, Косівського району, там є приблизно 20 населених пунктів, на території яких здійснюється видобуток нафти і газу. Але там розбиті дитячі садочки, шкільна інфтраструктура, на жаль, на незадовільному рівні. Ви можете собі уявити розвинуту країну світу, в якій видобувається нафта і газ, а населені пункти перебувають у поганому стані. Важко уявити. Чому це відбувається? Тому, що 100% рентної плати, так званого податку при видобутку нафти і газу, сьогодні справляється до державного бюджету. Тому, я вважаю, абсолютно правильним, щоб частину цієї ренти залишати на місцях. І це не тільки дасть можливість відновити інфраструктуру, але це буде і дуже серйозним стимулом для місцевих громад залучати інвестора, для того, щоб мати додаткових дохід до місцевих органів самоврядування. А Україна сьогодні є найенергозалежнішою державною Європи і при цьому є на третьому місці за розвіданими запасами нафти і газу. Зрозуміло, що ні одна місцева рада не хотіла і не мала жодного бажання для того, щоб залучати інвестиції у нафто-газове видобування, бо від цьго ефекту не було. Моя пропозиція, яка знайшла відображення у законопроекті, який прийнятий у першому читанні, – частину цієї ренти залишати на місцях, а саме – 5%. Для приладу, в цифрах, для Косівщини це складатиме понад 30 мільйонів гривень щороку. Весь фонд регіонального розвитку для Косівщини сьогодні складає 10 мільйонів гривень. І не треба нам ходити до Києва, стукати по кабінетах і розказувати, чому потрібно збудувати чи відремонтувати дитячий садочок, чи спортзал, чи відновити дорогу, чи відремонтувати ФАП. Ми самі матимемо ресурс, тільки дайте нам можливість ним самостійно розпоряджатися. Це була та законодавча ініціатива, яка знайшла своє відображення. У першому читанні ми отримали 283 голоси та підтримку всіх політичних фракцій. Коли законопроект отримає статус закону, для Прикарпаття це матиме колосальний ефект, тому, що крім округу, який я представляю – це Гуцульщина і Покуття, у нас є інші регіони, де відбувається видобування корисних копалин. Якщо взяти загальну цифру – то Прикарпаття отримає понад 150 мільйонів гривень щороку. При бюджеті розвитку, який сьогодні має обласна рада у розмірі 30-40 мільйонів гривень. Тобто, ми отримаємо колосальне поповнення місцевих ресурсів.
Інший, я вважаю, історичний пакет законодавства, який нам вдалося прийняти. Я особисто два роки за нього боровся, щоб він з’явився у стінах парламенту і був прийнятий – це пакет щодо, так званого, дорожнього будівництва і створення Дорожнього фонду. Неправильною є сьогодні ситуація, коли податки, які закладені в одній літрі бензину, які сплачуються платниками податків, йдуть в загальний фонд Державного бюджету і потім по залишковому принципу виділяється на будівництво доріг якийсь мізер. І в кінцевому результаті через те, що така практика останні 10 років існувала, ми бачимо до якого стану були доведені дороги. Ця ситуація повністю міняє цю історію. Оскільки всі податки, які закладені в одній літрі бензину цільово спрямовуються до Державного дорожнього фонду, а після того 35% йде на пряму, в атоматичному режимі, на місця і буде витрачатися виключно на місцеві дороги. 60% буде витрачатися на дороги національного та міжнародного значення.
Якими ці суми є для Івано-Франківщини?
Для прикладу, сьогодні Франківщина для вирішення проблеми будівництва та ремонту місцевих доріг отримує менше 100 мільйонів гривень, а в 2018 році Прикарпаття отримає 400 мільйонів гривень, в 2019 році – 600 мільйонів, а починаючи з 2020 року, оскільки 100% цих податків буде витрачатися на ці цілі, буде отримувати понад 1 мільярд гривень на вирішення проблеми виключно місцевих доріг, які пролягають на території Прикарпаття. А дороги національного та міжнародного значення, які також пролягають територією Франківщини, будуть ремонтуватися за рахунок державного дорожнього фонду, який буде управлятися Укравтодором. І що найважливіше, що сьогодні, якщо ви хочете зробити дорогу в селі Рожневі чи у Верхньому Ясенові, чи поруч з Івано-Франківськом, ви повинні стукати у київські двері і переконувати києвлян, що потрібно ці дороги зробити. Цей пакет законодавства змінює алгоритм цих рішень. Тому що, крім того, що ми передали ці кошти на місця і Прикарпаття вже в 2018 року отримає, як мінімум, в чотири рази більше фінансування, крім цього ми передали також повноваження обласним державним адміністраціям і районним державним адміністраціям щодо визначення того переліку місцевих доріг, які потрібно буде ремонтувати. Я вважаю, що це історичний пакет законодавства, який серйозно дозволить вирішувати ці питання.
Яким чином Вам вдається вирішувати проблеми округу? Які перспективи, що вдалося Вам пролобіювати для своїх виборців і що плануєте робити далі?
Я намагаюся ретельно ставитися до виконання обов’язків народного депутата України. У нас є місяць і два тижні – це пленарні засідання. Один тиждень – це робота в комітеті і один тиждень – робота з виборцями. Зважаючи на те, що я є мажоритарним народним депутатом – то, звичайно, я намагаюся цей тиждень, який є роботою з виборцями, якраз відпрацювати в окрузі для того, щоб зустрітися з людьми, поговорити з ними, а паралельно проінспектувати ті об’єкти, які вдається сьогодні, я хочу зауважити в непростих економічних умовах, в умовах, коли у нас колосальні кошти тратяться на оборону, на армію, на погашення боргів попередніх періодів, але все таки, навіть, в цих умовах вдається в державному бюджеті передбачати кошти на вирішення найбільш нагальних проблем соціально-економічного розвитку краю. Бо сьогодні, якщо ми повернемося до Гуцульщини і Покуття, я вважаю, що цей регіон має один із найкращих економічних потенціалів, і не тільки в плані туризму. Звичайно, що туризм – це родзинка номер один і Гуцульщина, яка, на жаль, до останнього часу була закритою через погану якість інфраструктури, доріг, сьогодні вона є відкритою для туристів. Тому що нам за минулий і за цей роки вдалося відновити повністю, так звану, «золоту підкову Карпат» – дорогу Р-24 від Татарова і до Коломиї. Це дорога, якою в свій час возили школярів, щоб вони могли полюбуватися красою українських Карпат. І сьогодні в межах Верховинського і Косівського районів, і, зокрема, сьогодні від Верховини до Косова можна без проблем проїхати. Ця дорога дала колосальний поштовх для розвитку краю. Більше десяти нових готельно-відпочинкових комплексів розпочали своє будівництво тільки в 2016 році. Понад 15 нових деревообробних, хай невеликих, пилорам чи малих деревообробних підприємств почали працювати, бо сьогодні з регіону вже можна вивести продукцію, а раніше цього зробити було неможливо. І сьогодні вже пролематично замовити місце, щоб відпочити на Гуцульщині. Дорога відкрила цей шлях. І сьогодні на конкретних цифрах – бюджети всіх населених пунктів, які не тільки розташовані вздовш дороги Р-24, але які є в межах Косівщини і Верховинщини, отримали мінімум 20-30% додаткових надходжень. Ми сьогодні маємо сотні, а в 2017 році думаю говоритимемо про тисячі, нових робочих місць в межах Гуцульщини. І це те, що яке реалізовано внаслідок відновлення дороги в межах Косівського та Верховинського районів. Що стосується об’єктів соціально-економічного розвитку. Звичайно, що край буде нормальним тоді, – коли буде елементарна нормальна інфраструктура. Подивіться на будь-який розвинутий регіон Європейського Союзу. Люди живуть в селі, бо там є необхідна інфраструктура, а на роботу завдяки нормальній інфраструктурі добираються в інші населені пункти. Моя мета полягає також в цьому. Зрозуміло, що люди будуть жити в селі тоді, коли там буде нормальний дитячий садочок, школа, ФОП, будинок культури. І на це спрямовані мої зусилля. Сьогодні ми приблизно 20 сіл охопили програмами соціально-економічного розвитку. Це будівництво шкіл, дитячих садочків. Зокрема, на території Гуцульщини і Покуття будується два нових басейни. Для прикладу, в місті Івано-Франківську, який є обласним центром, сьогодні немає повноцінного плавального басейну, який був би відкритим для школярів, для мешканців міста, і є Гуцульщина і Покуття на території яких будується два. Ми вже відновили закритий басейн з системою вентиляції в Снятині. А зараз на протязі 2017 року ми плануємо завершити будівництво відкритого професійного басейну в місті Снятин. А також в селі Рожнів – це професійний двадцяти п’яти метровий басейн, який, планується відкрити у 2017 році. Кошти були виділені по двох державних програмах – це державний фонд регіонального розвитку і субвенція на соціально-економічний розвиток. Сумарно цифра буде складати тільки на об’єкти соціально-економічного розвитку понад 30 мільйонів гривень.
Джерело: Третя Студія
