За об’ємами, це один із найбільших інвестиційних енергозберігаючих проектів Прикарпатського національного університету за останні десятиліття, пишуть Версії з посиланням на Галку.
Впродовж декількох місяців у корпусі замінили близько півтисячі вікон на пластикові, наразі мінватою утеплюється більше 4 тисяч квадратних метрів стін і близько 2 з половиною тисяч квадратних метрів підвальних приміщень і даху. Корпус має бути зроблений згідно зі всіми нормами, які сьогодні передбачені по енергозберігаючих технологіях.
“Це найбільший корпус нашого університету – там навчаються близько 60% студентів, і він був найбільш проблемний серед усіх корпусів, оскільки технічно був у дуже складному стані”, – відзначає ректор вишу Ігор Цепенда.
“Будівлю побудували ще у 1980-х роках з розрахунком на те, що газ дешевий. Стіни мали б бути не такими, які зараз плануються. У результаті, починаючи з кінця 1980-х років, коли корпус запрацював, студенти і викладачі постійно відчували дискомфорт, оскільки взимку було холодно, а влітку – спекотно, адже корпус розташований з півночі на південь”, – пояснює Цепенда.
За результатами проектно-кошторисно-документаційних робіт, реконстукцію оцінили у близько 12 мільйонів гривень. Провели відкриті торги на “Прозорро”, і будівельна фірма “Структура” за майже 11 мільйонів 300 тисяч гривень проводить ці роботи.
Керівник ПНУ імені Василя Стефаника розповідає, що роботи здійснюються за підтримки Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України.
“Це повністю державні кошти, які надали університету для реконструкції восьмиповерхового корпусу, – зауважує ректор.
Роботи планують завершити до 1 вересня.
“1 вересня ми хочемо, щоб ззовні все було виглядало так, як треба. Студенти побачать новий корпус. Натомість всередині роботи будуть далі продовжуватися, адже ми також плануємо у цьому році покращити систему опалення. На даху вже є сучасна шестимодульна котельня, але батареї ще з 80-х років, і, відповідно, ми ставимо перед собою таке амбітне завдання – до 15 жовтня зробити спробу заміни всіх батарей, труб. А наступний етап – відремонтувати аудиторії, щоб цей корпус отримав нове життя. Переконаний в тому, що вже з цього моменту викладачі і студенти будуть навчатися у комфортних умовах”, – каже Ігор Цепенда.
Актовий зал не входить у проект. Ремонт сцени провели ще декілька років тому, наступний етап – ремонт даху, і так крок за кроком, запевняє ректор.
“Впродовж наступних років працюватимемо над тим, щоб усі корпуси отримали нове життя”, – підсумував Цепенда.
