Дама і мухомор. Поштівка, поч. ХХ ст.
Але й випадків отруєння траплялося чимало.
Особливо багато отруєнь сталося в 1908 р. Якщо зазвичай у Галичині щороку фіксували не більше кількох десятків смертельних отруєнь грибами, то в цьому році померло аж 237 чоловік. Як зазначала преса, цілком можливо, таких випадків було ще більше, адже сільські лікарі не завжди правильно встановлювали причину смерті. Багато постраждалих походили з Тлумацького й Коломийського повітів, де гриби того року вродили особливо рясно. Найчастіше причиною отруєнь був так званий зелений мухомор, який за виглядом нагадує печерицю. Про це пишуть Версії з посиланням на Курс.
Газети наголошували, що потрібно пояснювати людям небезпеку отруйних грибів і розповідали про поширені в той час грибні міфи. “Від грибів часом помирають цілі сім’ї, – читаємо в “Кур’єрі станиславівському” за 1910 р. – Дехто вважає, що отруїтися можна лише свіжими грибами, а варені не є небезпечними. Інші кажуть, що не можна їсти лише зіпсуті гриби, які довго зберігалися. Відомо також, що з грибів можна усунути отруту, якщо зварити їх у воді з додаванням спирту чи оцту. А деякі грибники переконують, що отруйними не бувають гриби, поїдені черв’яками…” На жаль, ці помилки коштували здоров’я чи навіть життя не одному галичанину.
Дама з грибом. Поштівка, поч. ХХ ст.
В давні часи не збирали гриби під деревами, які давали отруйні плоди, біля зміїних гнізд, не брали також гриб, біля якого знаходили … заіржавілий цвях чи інший залізний предмет. Ще цікавішими були методи порятунку при отруєнні грибами: хворого перед прибуттям лікаря радили напоїти міцною чорною кавою і дати йому посмоктати шматочки льоду.
На жаль, навіть продавці грибів на ринках не завжди володіли необхідними знаннями, ще й нерідко шахраювали. Вони продавали зв’язки грибів на вагу, а щоб вони були важчими, прив’язували між грибами маленькі пласкі камінчики. Мабуть, тому свої послуги жителям Станиславова пропонували продавці грибів аж із Чехії.
Як бачимо з оголошення в “Кур’єрі станиславівському” від 22 жовтня 1905 р., продавець з Раденина (містечко на Півдні Чехії) пропонував дуже дешеві сушені білі гриби. Один кілограм коштував лише 1 злотий ринський 90 сотиків. Придбаний товар можна було отримати поштою.
Були в ті часи й справжні грибні рекорди. В липні 1896 р. галицьким «королем грибів» було визнано білий гриб, який знайшли неподалік від м. Сколе (тепер Львівська обл.). Він важив 2,5 кг і мав діаметр шапки 35 см. Проте галицькому грибу-велетню не вдалося перевершити загальнодержавного рекордсмена – гриба-дощовика зі 116-сантиметровою окружністю й вагою 3,5 кг. Його знайшли в лісах австрійського Тиролю у вересні 1887 р.
Наші предки чудово зналися на способах приготування грибів і варили з них прості, але дуже смачні страви. Так, кулінарний порадник за 1910 р. рекомендує приготувати грибні котлети. Для цього 200 грам сушених грибів потрібно зварити і змолоти. Кілька білих сухих булок вимочити в молоці й відтиснути, а потім змішати з грибним фаршем. Одну-дві цибулини дрібно нарізати і стушкувати на вершковому маслі. Додати до фаршу тушковану цибулю, два яйця, посічену зелень, сіль і перець. Сформувати котлети, обваляти їх у муці чи тертій булці й засмажити. Такі котлети можна подати з картопляним пюре і вершковим чи гострим соусом. Смачного!
Дама і мухомор. Поштівка, поч. ХХ ст.
Олена БУЧИК
