Гуцульське селище Верховина. Розписом яєць тут займаються майже в кожному будинку. Для сім’ї Ілюків – це традиція. До роботи приступають тільки після того, як прочитають молитву, пишуть Версії з посиланням на Подробности.
“Писанки завжди починалися з молитви, і сідаєш писати – ти повинен заспокоїтися. І коли писали писанки, ми старалися щось таке погане не думати, бо то все передавалося писанці”, – розповідає Василина, писанкарка.
За столом – вся сім’я. У кожного в руках свій писачок. Яйця використовують виключно білі і тільки – домашні.
“Із домашніх яєць розписувати ліпше – шкаралупка йде товстіша, і ліпше писати на домашніх яєчках, але їх важче знайти чисто білих. Ми пишемо на живому яйці, не випускаємо, воно зберігає в собі енергетику живого”, – розповідає Марія Ілюк, писанкарка.
Розписують яйця бджолиним воском і фарбами. Основні кольори – жовтий, червоний, чорний. Верховинську писанкупізнають по темному фону.
“- Покриваємо воском на білому фоні, те що ми хочемо щоб було білим. Писанка у нас виходить отака, все що під ним, це все кольорове”.
Михайло розписом займається тільки два роки. Каже – найважчим було навчитися малювати рівні лінії.
“В мене руки якось ходили, так як хвилька виходила, а тепер вже рівніші виходять. Мати треба гарне терпіння і настрій, настрій – то головне”, – говорить Михайло Ілюк.
Крім тварин і рослин, на писанках гуцули малюють і різні побажання. Кожен символ – несе особливий сенс.
“На писанці можна написати ціле побажання, що ти бажаєш людині, чи здоров’я, чи довголіття, навіть є символи, які спеціально дівчата розписують і дарують хлопцям, щоб вийти заміж”, – розповідає Марія Ілюк, писанкарка.
За гуцульською традицією, напередодні Великодня писанки – дарують близьким родичам і дітям. Горяни кажуть: це знак поваги і любові.
