Заробітки на чужині: прикарпатка розповіла, чому поїхала на роботу до Росії

Про те, що змушує поїхати на заробітки, за чим сумують найбільше, а також про те, наскільки важко адаптуватися в нових реаліях розповідають мешканки Прикарпаття. Версії розпочинають серію матеріалів, присвячених важкій долі прикарпатських заробітчанок.

Історія друга

34-річна Ліда вже понад 10 років їздить на заробітки в Росію. Удома залишається дочка, якою опікуються рідні. Жінка каже, що іншого виходу у неї не було.

– Поїхала на заробітки до іншої держави, бо з вищою освітою у нас не дуже є перспективи. Залишила дочку на матір, зібрала валізи і поїхала. Більше 10 років я працюю в Москві. Стверджую, що більша частина того, що показують у нас на телебаченні – брехня. Працюю у сфері, де постійно треба спілкуватися з людьми. І можу сказати, що є багато привітних, доброзичливих росіян. Незважаючи на те, що я жителька Західної України, до мене відносяться добре, ніхто не акцентує на цьому уваги.

«Я спокійно виходжу у вишиванці на роботу»

– Українці вільно ходять і спілкуються нашою державною мовою, і їм нічого не кажуть. Звісно, якщо вони не порушують законів і не мають проблем з документами. Я спокійно виходжу вишиванці на роботу і ніхто мені цього не забороняє. Часто навіть цікавляться, де взяла таку красу. Зарплата значно вища, ніж у нас. Відношення як до людини і працівника теж добре. Знижки та розпродажі перед святами дають змогу одягнутися дешевше, ніж в Україні.

«Є ціла українська община»

– Там, де я живу, є ціла українська община. Ми зустрічаємось, спілкуємось, святкуємо наші свята. Багато тут західняків. Вважаю, що всі ці масові еміграції українців приведуть нашу державу до негативних наслідків. Молодь не бачить перспективи у власній країні, а вони – її майбутнє.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Заробітки на чужині: історія прикарпатки, що подалась працювати до Польщі