Хоч за вікном сніг і мороз, однак в календарі березень і це відчуття пробивається до нашого світосприйняття, хоча б тим, що день вже помітно довший. Тому, саме час подумати про весняний відпочинок, наприклад похід в гори, коли зелень буяє в активному розквіті і так приємно радує око. Гори чарують, надихають, заряджають особливою енергетикою. Кожен хто там був, погодиться зі мною. Хочу поділитись спогадами саме з такого відпочинку.
Маршрут був прокладений через Львів-Воловець-підняття на хребет Боржава-спуск до водоспаду Шипіт-Пилипець-Львів. Спорядження зібране (намет, каремат, наплічник з теплим одягом, дощовик, добре взуття, перекуси, а ще крем для захисту від сонця, окуляри 😎), карта, так як gps навігатор не всюди ловить. Власне все, спаковані!
Отже, одного травневого ранку, дуже добра компанія зібралась на жд вокзалі, щоб електричкою Львів-Ужгород добратись до Воловця. Дорога тривала три години, був час щоб порозглядати з вікна казкові краєвиди, і ось – нас вітає сонячне Закарпаття!
Стартував підйом на гірку… Та для дівчат, які йшли вперше, це була “горище”.
Це був не легкий шлях. Як добре коли є підтримка близької людини!
Ще ніколи травневе сонце не здавалось таким пекельним.
Підніматись в лісі значно легше. Свіжа лісова прохолода допомагала.
І ось- відкрились краєвиди, що дух захоплює, краса неймовірна.
Боржавський хребет. Від пейзажів важко відвести погляд.
Неймовірно, таке відчуття, що ти ходиш по оксамитовому килимі з кущиків чорниць.
Можна в помедитувати )
Фотограф, має роботу всюди :)
Погода міняється, час рухатиль далі…
І сніжок залежався
Нарешті добрались до водоспаду Шипіт.
Там і заночували. Скажу відверто, спати під шум водоспаду, і коли ти просинаєшся від теплого сонячного проміння, біля кришталево чистої річки – ще та розкіш!
Потім 5км пішки по с.Пилипець, на електричку і до Львова!
Ходіть в гори! Це круто! – підсумував розповідь фотограф Тарас Хомей.
