На думку природоохоронців, процес розширення нацпарку на Прикарпатті просто саботують. Бо якщо в інших регіонах вдалося налагодити діалог з місцевою владою, і в деяких випадках ініціатива йде від самих лісівників, то на Франківщині просто не виконують указу Президента про «Додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об`єктів природно- заповідного фонду».
«Ми не рухаємось вперед, жодного кроку в цьому напрямку зроблено не було. Ми просто топчемось на місці. Ідея ніби підтримується на словах, але на ділі – ні, – відмітила керівник проекту «Збереження карпатських пралісів» Ольга Яремченко. – Ми пропонуємо розширити нацпарки області до 39 тисяч гектарів. Але ця цифра не є сталою – ми готові до конструктивного діалогу», пишуть Версії.
Розширення нацпарків дасть можливість з’єднати їх не тільки між собою, а і з заповідними територіями на території Румунії, і таким чином утворити транскордонний екологічний коридор. Це дасть можливість створення конгломерату – міжнародного біосферного резервату.
«А створення транскордонного Українсько-Румунського екологічного коридору – це розвиток і міжнародної співпраці, і міжнародного туризму, а також залучення інвестицій у регіон. Тому ми дуже сподіваємось на підтримку обласної влади», – зауважила Ольга Яремченко.
Регіональний координатор проекту Василь Мочан нагадав, що на спільному засіданні робочої групи, лісівників, екологів, керівництва нацпарків та представників місцевої влади було прийнято рішення розпочати реалізацію проекту “Збереження карпатських пралісів” з розширення території одного нацпарку з трьох. Вибрали Верховинський, хоча до проекту також залучені національні парки Карпатський та «Гуцульщина».
«Співпрацею це назвати не можна. Були зустрічі і наради, лісівники офіційно надали пропозиції щодо розширення парку на 5,5 тисяч гектарів. Але згодом від цього відмовились, – розповів Мочан. – У липні ми ініціювали зустріч представників Міністерства екології, лісового господарства та громадськості. Однак зустріч не відбулася, Руслан Осташук (керівник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства – ред.) її проігнорував, натомість прислав кількох представників, які не мали повноважень приймати рішення. Вони лише ознайомились із пропозиціями – і після 27 липня лісівники на контакт не йдуть».
Василь Мочан також нагадав, що більша частина території пропонованого розширення нацпарку – це ліси на верхніх схилах гір. 78% з них – на висоті понад 1100 метрів, вони не придатні для ведення лісового господарства, адже там діє мораторій на рубку.
«Цей ліс виконує суто природозахисну функцію. Але, на жаль, на Франківщині просто немає навіть діалогу щодо питання збереження цінних територій», – додав регіональний координатор проекту.
Представники проекту «Збереження карпатських пралісів» також згадали про безпрецедентний факт незаконного руйнування національного природного парку «Гуцульщина», що здійснюється місцевими представниками влади за участі представників лісового господарства.
«Вилучення земель парку і повернення їх у лісгосп – поза законом, – наголосила Ольга Яремченко. – Так, можливо у парку є деякі проблеми, є конфлікт з місцевим населенням, але це не дає права діяти незаконно. А керівництво області мовчки за цим спостерігає».
«Парк – самодостатній. Є державне фінансування, ми залучаємо і недержавні кошти. Приємно, що громадськість розуміє значення розвитку рекреакційної сфери, – зауважив Юрій Стефурак, в.о. директора нацпарку «Гуцульщина». – Однак є і ложка дьогтю в бочці меду. Голова Пістинськоі сільської ради з самого початку створення парку виявляв свої споживацькі інтереси. Йдеться про зазіхання на окремі території».
За словами очільника нацпарку, на сесії Пістинської сільської ради незаконно були внесенні зміни до генплану – 605 га природозаповідного фонду були вилучені. А в червні цього року новим рішенням сільська рада вирішила передати ці землі Кутському лісгоспу і припинити діяльність парку.
Про ситуацію в НПП вже відомо Адміністрації Президента.
«Ми звернулися в усі інстанції – аж до Президента. Прокуратура опротестувала рішення сільради. Зараз триває судова тяганина», – повідомив Стефурак.
Тож тепер на території нацпарку здійснюють рубки головного користування, що просто недопустимо.
Натомість місцеві чиновники вказують на хижацькі споживацькі інтереси саме з боку керівництва парку.
«Кошти ідуть не на розвиток парку, а осідають в кишені керівництва. Екоінспекція нарахувала мільйонні збитки. Адже у парку займаються лісозаготівлею, а ціни у них найнижчі, бо вони не платять податки. У них немає документів, щоб виписували лісозаготівельні квитки. Це корупційна схема по привласненню землі. Вони самі не встановили межі і не йдуть на компроміс з громадою», – заявив депутат Косівської районної ради Петро Іванишин.
Між фігурантами дискусії виникла словесна суперечка. Очільник нацпарку звинуватив опонента у брехні, мовляв, Іванишин – головний лісничий Кутського лісгоспу і зять голови сільради, тому всі його слова – неправда.
Керівниця проекту «Збереження карпатських пралісів» спробувала вгамувати пристрасті в прес-клубі.
«Ми налаштовані на діалог – потрібно з’ясувати реальну ситуацію. Подавайте пропозиції змін до указу президента, а забирати землі рішенням сесії– це неправильно», – втрутилась у суперечку Ольга Яремченко.
В результаті керівник прес-клубу Іван Ципердюк запропонував визначитися з датою і обрати площадку для конструктивного діалогу – за участі природоохоронців, лісівників, місцевих чиновників та представників облдержадміністрації.
