Цього року проект з підтримки косівських пасічників теж отримав підтримку. Про це повідомили у четвер, 18 квітня, представники асоціації “Єврорегіон “Карпати – Україна” голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин та виконавча директорка асоціації Галина Литвин , пишуть Версії з посиланням на “Репортер”.
Галина Литвин, виконавча директорка асоціації говорить, що одна з головних цілей асоціації – пошук фінансування проектів, які спрямовані на розвиток Карпат. Але ресурсів не є так багато, як у карпатських держав-сусідів, як от Польщі, Угорщини і Словаччини. Тому доводиться за них боротися. За її словами, для карпатських регіонів цей ресурс дає програма транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна.
Так, 17 квітня у м. Несвіж (Білорусь) на засіданні Спільного моніторингового комітету програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 Європейського інструменту сусідства були затверджені результати другого конкурсного набору. Серед 250 поданих заявок до фінансування відібрані 74. З них – 9 проектів ініційовані асоціацією “Єврорегіон “Карпати – Україна”. Відтук у 2019-2020 роках на території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської областей України та Підкарпатського воєводства Республіки Польща реалізовуватимуться спільні проекти із загальним бюджетом 597,3 тис. євро, з яких грант ЄС – 537,6 тис. євро.
“Це найбільша програма, яка фінансує багато напрямків. І один із них – спадщина природна та історико-культурна, – говорить Галина Литвин. – Конкурс стосувався невеликих проектів до 60 тис євро. Ми зосередилися на аспектах історії, культури та екології і подали у співпраці з польськими партнерами 13 проектів – від кухні вина і сиру до екології, розвитку туризму в природно- заповітних територіях. Було підтримано 9 проектів від Асоціації. В трьох карпатських областях з кінця літа – початку осені плануємо впроваджувати заходи”.
Так на Косівщині ГО “Об‘єднання пасічників “Карпатська екопасіка” отримає 66665 євро на збереження аборигенних карпатських бджіл. Проект має на меті зберегти популяцію та поширити традицію бджільництва у Карпатах. У рамках проекту заплановані дві науково-моніторингові експедиції високогірними пасіками Карпат. Також планують облаштувати два відкриті виставкові простори пасік “Від дуплянки до розумного вулика”, три туристичні маршрути, проводити майстер-класи. А на Закарпатті проведуть транскордонний фестиваль меду.
Також асоціація “Єврорегіон “Карпати – Україна” буде працювати над маршрутом зі збереження дерев’яних церков.
“Про це багато говорять, але через брак коштів мало роблять. Для нас важливо створити туристичний маршрут дерев’яними об’єктами архітектури – це вісім цеков, внесених до ЮНЕСКО і працювати, аби залучити відвідувачів до нього, – додає Литвин. – Друге, за чим приїжджає турист, це з`їсти і випити. Тому треба робити акцент на місцевих виробниках. У нашому фокусі будуть кулінарні традиції, пов’язані із вівчарством і виноробством. Два проекти стосуватимуться здорового способу життя. Зокрема буде проект для бігунів у Трускавці й Перемишлі та для тих хто любить сплави буде транскордонний проект на річках Сян, Стрв‘яж”.
Зараз готуються проходити підготовчі бюрократичні процедури.
“Для нас важливо, щоб була критична кількість людей у міському самоврядуванні, які б навчилися працювати з іноземними інвестиціями. Ми набиваємо руку на Львівщині і в сусідніх областях. Косівська районна рада – найкращий приклад на теренах Івано-Франківщини у прояві бажання, підходів до праці та реалізації того, що треба братися. Вони обганяють навіть Львівщину і показують добру динаміку, – говорить Олександр Ганущин. – Івано-Франківщина активніша у карпатському конкурсі і креативніша. Львів’яни звикли до вікон і дверей, дахів, пофарбувати стіни, повісити штори у народному домі. Вже навіть не доходить до висадки парків, що може бути найпростішим проектом. У цьому плані Франківщина та моє рідне Закарпаття мають більший потенціал і їм цікаво за це боротися”.
“Ми зібрали заявки на карпатський конкурс і бачимо багато франківських ОТГ, які подаються, – додає Ганна Литвин. – Вони відходять від базових потреб соціальної інфраструктури і рухаються в бік історико-культурної природної спадщини. І це не може не тішити”.
Нагадаємо, з лютого минулого року в рамках створення польсько-українського карпатського центру культурної спадщини «Розета» косівська райрада взялася за реконструкцію частини килимового цеху під «Центр карпатської культури». На першому поверсі облаштують виставковий зал, конференц-зал, зали для майстер-класів народних ремесел, адміністративний офіс та туалети, відпочинкові зони. Верхні поверхи у проект не залучені, але райрада мусить забезпечити збереження усієї будівлі.
