Було знайдено мідну монету, орієнтовно XVI-XVII століття. Поруч було знайдено й металевий предмет. Тільки після реставрації та чистки виявилось, що він подібний на наконечник списа чи піки, розповів у соцмережі Василь Фіцак.
Наразі краєзнавці вивчають знахідки і планують передати їх фахівцям, а відтак — до краєзнавчого музею Калущини.
Як повідомляли “Вікна”, раніше калуські краєзнавці знайшли на території міста сліди комарівської культури XV-XII століття до Різдва Христового.
Кілька сотень уламків кераміки знайшов та приніс до краєзнавчого музею Калущини Василь Фіцак. Більшість артефактів чоловік знайшов у центральній частині Калуша — біля міської Ратуші та кінотеатру «Відродження».
Найбільш цінною знахідкою Василь Фіцак вважає кераміку, яку знайшов на Височанці 2016 року. Тоді на пагорбі було знайдено п’ять фрагментів гончарної кераміки. Окрім них, теж було знайдено крем’яний скол.
За словами краєзнавця, нещодавно науковці з археологічного відділу краєзнавчого музею в Івано-Франківську підтвердили, що вони належать тшинецько-комарівській культурі. Фрагменти передали краєзнавчому музею Калущини.
Довідка. Комарівська культура — археологічна культура середнього та пізнього періодів бронзової доби у Верхньому та Середньому Придністров’ї, що датується 15—12 ст. до Р. Х. (в Прикарпатті до 780 р. до Р. Х.). Виділена у 30-х роках 20 ст.
Названа за могильником, розкопаним 1934 року біля села Комаріва (нині Галицького району Івано-Франківської області України). Поширена в Прикарпатті, Західному Поділлі, на Волині, в середньому Побужжі, частково на правобережжі Середнього Придніпров’я. На поселеннях відомі землянки і наземні житла. Поховання — в курганах або ґрунтових могильниках (трупопокладення або спалювання в ямах або кам’яних ящиках).
Комарівська культура належала племенам землеробських скотарів. Вона виникла на основі шнурової кераміки культури і близька до тшинецької культури Польщі (племена цих культур, мабуть, були пращурами слов’ян).
