Фото Національного Антарктичного наукового центру та з архіву полярника Миколи Старинця. УП. Життя.Маркіян Прохасько нещодавно повернувся із холодних островів додому. Ідея виникла спонтанно близько п’яти років тому. На те, що її вдасться настільки швидко реалізувати, й сам не сподівався. Адже від Антарктиди його віддаляли не лише тисячі кілометрів, а й захмарна вартість мандрівки – 10 тисяч доларів. Вирішальним, згадує, став дзвінок у Науковий антарктичний національний центр, йдеться в сюжеті ТРК “Вежа”.
Так Маркіян Прохасько отримав “зелене світло” в Антарктиду. Всього за 4 місяці він зібрав необхідну суму коштів. Частково допомогло видавництво, яке погодилося надрукувати книжку, та інші спонсори. Добиратися до пункту призначення довелося самотужки. На кораблі, яким плила експедиція, йому місця не вистачило.
На місяць Станція Вернадського стала для нього оселею і творчою майстернею. Спілкувався з місцевими працівниками, спостерігав за їхнім побутом і роботою. І щодня писав, аби не втратити думку. Та найцікавішими, розповідає, були подорожі океаном. На так званих “зодіаках”, або надувних човнах. Не раз доводилося потрапляти і у немилість океанічних вод.
Таке воно – антарктичне літо. Значно важче, зізнається Маркіян, було повертатися в Україну. І хоча місцеві жителі нарікають на холодну і дощову весну, йому після місячних мандрів тут занадто спекотно. Ховався б від сонця вдома – за написанням книжки. Втім, ні одне, ні інше поки що не виходить. До літа у Маркіяна розписаний графік – зустрічі з близькими, інтерв’ю для засобів масової інформації у різних куточках України. А кому не пощастить зустрітися з письменником особисто, уже на початку наступного року зможе прочитати про подорож на холодні острови у книжці.
