Чи задумувались Ви про те, як багато пам`яток дохристиянської культури збереглося на Львівщині зокрема та на Галичині загалом? На жаль, не так багато. Творіння наших прадідів були безжально знищені з плином часу та внаслідок воєн. До того ж руйнували все, що створили наші пращури, чому вони поклонялися, що було для них уособленням надсили через усілякі забобони, пишуть Версії з посиланням на Галінфо.
У коментарі для Гал-інфо завідувачка сектору зв’язків із громадськістю Національного музею імені Андрея Шептицького Людмила Співак розповіла, що, ймовірно, скульптура зверху ʺмала чотири лицяʺ. Проте, точно відомо тільки про нижню частину, яка збереглася практично неушкодженою. У 1840-1860-х роках Святовид у первісному вигляді був багатоликим – мав голову, тулуб і, можливо, верхні кінцівки.
ʺУнікальним артефактом на території палацу є фрагментарно збережена пам’ятка дохристиянської доби Лопушанський Святовид (І тис. р. до н. е.). Цю кам’яну статую в 1850 році дістали з ріки Ліпиці в селі Лопушні, що на Івано-Франківщині. Святовид мав чотири обличчя, повернені в різні сторони світу, та чотири ноги. За наполяганнями місцевого пароха на верхній частині віднайденого ідола встановили хрест.
Більше про Лопушанський ʺСвятовидʺ розповів президент благодійного фонду ʺЗбереження історико-архітектурної спадщини Львоваʺ Андрій Салюк для сайту ʺЗбручʺ.
Додамо, що місяць тому, 19 липня, у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) відбулась презентація проекту Михайла Барабаша ʺАвтопортрет ХХІʺ. У коментарі Гал-інфо митець пояснив, що свій мультимедійний проект він умовно поділив на три частини: ʺАвтопортрет потрійнийʺ, ʺМеланхолія!ʺ / ʺУнылая пора…ʺ та ʺСелекціяʺ. Вони відображають той контекст й ту ситуацію, в якій я митець, жив й живе далі. Особливої уваги заслуговує остання з них.