На думку детективів, ціна вугілля в Амстердамі, Роттердамі та Антверпені в цілому відповідала встановленим цінам на ринку енергетичного вугілля в Україні. Про це йдеться офіційній відповіді НАБУ на запит Інформаційного бюлетеню ICC Ukraine.
“Згідно з Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП №289 від 03.03.2016, індикативна ціна вугілля НКРЕКП визначена на рівні індексу API2 на умовах CIF в основних портах Західної Європи (Амстердам-Роттердам-Антверпен), рівень якої в цілому відповідав встановленим цінам на ринку енергетичного вугілля в Україні на час ухвалення Порядку. Зауважимо також, що детективи Національного бюро у вказаному кримінальному провадженні не висувають обвинувачення службовим особам НКРЕКП в частині необґрунтованості застосування індикативної ціни на рівні API2, оскільки досудовим розслідуванням не встановлено ознак необґрунтованості застосування такого інструменту як індикативна ціна, а також обрання у якості індикативу показника світової ціни на енергетичне вугілля на рівні API2”, – зазначає прес-служба НАБУ, пишуть Версії з посиланням на Obozrevatel.
В Національному бюро інформують, що НКРЕКП мала підстави для впровадження прозорої методики формування ціни електроенергії та енергетичного вугілля на противагу попереднім практикам “ручного” регулювання.
“Вказаний порядок підготували на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України стосовно необхідності розроблення прозорого механізму державного регулювання оптових ринкових цін на електроенергію, зокрема встановлення індикативної ціни енергетичного вугілля з прив’язкою до релевантних інформаційних джерел та відмови від адміністративного (так званого “ручного”) визначення ціни енергетичного вугілля без використання відповідних методик (алгоритмів)”, – вказується у відповіді.
Детективи антикорупціного органу мають зауваження виключно до обґрунтованості включення в формулу “Роттердам+” логістичних витрат на транспортування та перевалку вугілля.
“Акцентуємо увагу на тому, що суть обвинувачення не стосується неправильного застосування індикативної ціни на рівні API2 як такої, що застосована в умовах відсутності вільного ринку енергетичного вугілля в Україні. Натомість Національним бюро висунуто обвинувачення службовим особам НКРЕКП у включенні до Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни на електричну енергію завідомо нереальних (економічно не обгрунтованих) витрат на транспортування енергетичного вугілля в частині прогнозованих обсягів використання вітчизняного вугілля на доставку його до України морським шляхом та перевалку в портах України, що надало необґрунтовані переваги генеруючим компаніям ТЕС і призвело до необґрунтованого збільшення оптової ринкової ціни електричної енергії”, – підкреслюють в НАБУ.
Раніше голова НКРЕКП Оксана Кривенко повідомляла, що формула “Роттердам+” не є виключенням для вугільних ТЕС, аналогічним чином за принципом імпортного паритету формується ціна атомної генерації та ціна газу (формула “Дюссельдорф+”).
Застосований у формулі принцип імпортного паритету полягає в тому, що держава відмовляється від практики адміністративного заниження ціни вітчизняних товарів (в даному випадку енергоресурсів) відносно аналогічних товарів, що постачаються в країну з закордону.
Європейська асоціація вугілля та лігніту прийшла до висновку, що використання формули “Роттердам+” українською владою було обгрунтованим підходом. Про це йдеться в звіті асоціації, опублікованому на сайті Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).
Формула “Роттердам+” була введена постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2017 року “Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії”. Згідно з постановою, в ціну електроенергії закладалася вартість вугілля, виходячи з котирувань індексу API2 європейського хабу ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен) + витрати на транспортування до України. Таким чином, в тарифі встановлювалась рівна ціна на енергетичне вугілля українського та іноземного походження.
