12 грудня правоохоронці затримали фігурантів у справі вбивства Павла Шеремета. Серед підозрюваних – добровольці Владислав та Інна Грищенки, відомі, як Буча та Пума, які в 2018 році начебто здійснили невдалий замах на бізнесмена Михайла Чекурака у Косові, пишуть Версії.
Наступного дня був затриманий і ймовірний замовник.
“Ми затримали ще одного персонажа – замовника вбивства в Косові – Шкондеюка. Він замовив вбивство свого ділового партнера, якому був винен гроші та майнові права”, – каже міністр Арсен Аваков.
За версією Авакова, яку він озвучив журналісту Дубінському, Василь Шкондеюк начебто виступив замовником вбивства косівського бізнесмена Михайла Чекурака шляхом його підриву в автомобілі, який не вдався через погано закріплену вибухівку. За цією версією, вибуховий пристрій, який використали під час невдалого замаху на Чекурака, виготовлений в той самий спосіб, що й вибухівка, якою підірвали журналіста Павла Шеремета. А на вибухівці, використаній при спробі підриву Чекурака, нібито було знайдено сліди ДНК Владислава Грищенка «Бучі».
Василя Шкондеюка співробітники Нацполіції затримали 14 грудня 2019 року, після чого суд виніс рішення про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді арешту на 60 діб.
Нагадаємо, 12 грудня правоохоронці повідомили, що підозрюють у справі Шеремета щонайменше п’ятьох осіб: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря й волонтера Юлію Кузьменко (“Лісу”), музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Владислава та Інну Грищенків (“Бучу” й “Пуму”).
За версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, Антоненко допомагав їй, а Дугарь фотографувала на мобільний камери відеоспостереження поблизу місця вбивства Шеремета.
Однак результати гучного розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, які нещодавно були оприлюднені майже на всіх топових телеканалах країни, викликали неоднозначну реакцію громадян. Результати експертизи, на яку посилається міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, вважають сумнівними, а докази – слабкими та непереконливими.
Зокрема, стало відомо про алібі волонтерки, воєнного медика Яни Дугарь. Народна депутатка, ветеранка Яна Зінкевич оприлюднила довідку, яка свідчить , що на момент скоєння злочину Дюгарь перебувала в зоні проведення АТО. В період з 03.06 до 28.07 вона перебувала на посаді операційної сестри у 66 госпіталі.
В свою чергу, адвокат підозрюваної в мінуванні авто, в якому загинув журналіст дитячого кардіохірурга Юлії Кузьменко оприлюднив скріншоти її переписки в Facebook messenger, зроблені ввечері 19 липня 2016 року, напередодні вбивства. Хоча 12 грудня на екстреному брифінгу силовиків кримінальної поліції Євген Коваль, заявив, що Кузьменко з 19.36 години 19 липня 2016 року до 09.20 години 20 липня телефоном не користувалася, що для неї абсолютно нехарактерно.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
