Завданням вчених було спробувати зрозуміти, як виникають нові інфекційні захворювання, і спрогнозувати джерела нових епідемій, що становлять найбільший ризик для людей.
Новий метод, що базується на розпізнаванні патернів поширення інфекції, застосувала команда науковців з університету Ліверпуля, в рамках міжнародних зусиль, спрямованих на пошук більш ефективних способів боротьби з майбутніми епідеміями, пишуть Версії з посиланням на BBC.
Британські біологи вивчили, де і за яких обставин виникали небезпечні хвороби, раніше невідомі медицині.
Здебільшого людей інфікували дикі тварини, а потім, через відсутність імунітету і засобів боротьби з новою інфекцією, вона поширювалася зі швидкістю лісової пожежі.
Спираючись на аналогії, експерти спробували визначити найсерйозніші загрози.
“Ухилилися від п’яти куль”
“За останні 20 років ми зіткнулися з шістьма великими напастями: SARS, MERS, Ебола, пташиний грип, свинячий грип і Cоvid-19, – каже професор університету Ліверпуля Метью Бейліс. – Від п’яти куль ми ухилилися, шоста нас наздогнала”.
“І це не остання пандемія, з якою ми зіткнулися. Тому треба ретельніше вивчати захворювання диких тварин”, – заявив експерт ВВС.
Професор Бейліс і його колеги створили прогностичну систему розпізнавання, що дозволяє виділити серед тисяч відомих науці бактерій, паразитів і вірусів, що вражають диких тварин, найнебезпечніші для людини. В основі лежить кількість видів, що є носіями того чи іншого патогену, та можливість їхніх контактів з людьми.
Якщо патоген додали до “чорного списку”, вчені рекомендують почати створювати захист від нього, не чекаючи початку епідемії.
“На наступному етапі ми будемо намагатися визначити, які саме збудники можуть викликати епідемію”, – говорить професор Бейліс.
Уроки карантину
Багато фахівців вказують, що наші дії, насамперед вирубка лісів і вторгнення в ареали дикої фауни, сприяють тому, що хвороби частіше й швидше передаються від тварин до людей.
“Є чимало свідчень того, що змінені людиною ландшафти з низьким рівнем різноманітності форм життя, такі як поля і плантації, частіше асоціюються з вищим ризиком для людей заразитися тієї чи іншої інфекцією”, – зауважує професор Кейт Джонс з Університетського коледжу Лондона.
“Звичайно, це не єдина причина хвороб, – каже вона. – Однак найчастіше саме ті види тварин, які легко співіснують з людиною, наприклад, деякі гризуни, виявляються більш ефективними носіями і поширювачами патогенів”.
Небезпека прямого або опосередкованого контакту між людьми і дикими тваринами переконливо демонструє низку прикладів.
Так, спалах вірусу Ніпа в Малайзії 1999 року почався на свинофермі на краю лісу. Свині їли дикі фрукти, які раніше надкусили і заразили своєю слиною кажани.
Як наслідок – заразилися понад 250 осіб, що мали справу з хворими свинями, і понад сто померли. Вірус Ніпа вбиває від 45% до 75% інфікованих ним людей, тоді як летальність коронавірусу Covid-19 оцінюють наразі приблизно у 6%.
Зони особливого ризику, де межі між світом людей і світом природи розмиті, як то узлісся, галявини та ринки, де продають диких тварин, мають бути під особливим і постійним контролем, переконаний професор Ерік Февр, який співпрацює з університетом Ліверпуля і Міжнародним інститутом тваринництва в Найробі, Кенія.
“Необхідно мати заздалегідь продумані алгоритми дій на випадок, якщо в такому місці відбудеться спалах хвороби або взагалі щось незвичайне, – говорить він. – Можливо, не всі знають, що нові хвороби в світі раптово проявляються три-чотири рази на рік. Причому не лише в Азії та Африці, але й в Європі і США”.
Метью Бейліс погоджується, що постійний моніторинг нових хвороб – виключно важливий. “Склалася майже ідеальна ситуація для виникнення пандемій”, – вважає він.
“Боюся, це станеться ще не раз, – каже професор Февр. – Такі випадки траплялися протягом усього часу, поки людина взаємодіяла зі світом дикої природи. Питання в тому, що ми розуміємо і як реагуємо”.
Нинішня криза, на думку Еріка Февра, має змусити світ замислитися.
“Все, чим ми користуємося і сприймаємо як належне, – їжа, яку ми поглинаємо, матеріали в наших смартфонах; чим більше ми споживаємо, тим більше хтось робить гроші на тому, щоб витягувати все це з природи і переміщати по всьому світу. Слід замислитися над тим, скільки ресурсів ми споживаємо, і як це впливає на природу”.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
