Займатися спортом Іван Файчак почав ще в армії. Він служив у 22-му батальйоні хімічного захисту в Житомирі, пишуть Версії з посиланням на Суспільне.
“У нас був політрук, який сам був майстром спорту з гандболу. І він нас залучив до фізкультури, приходив на тренування. Ми виступали по ручному м’ячу. Він нам привив любов до спорту”, – розповідає Іван Файчак.
Після цього чоловік п’ять років вчився у Львівському університеті фізичної культури, кілька років виступав за збірну команду Львівської області. Пізніше Івана Файчака скерували працювати в Івано-Франківськ, в технікумі фізичного виховання (ВСП “Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України” -ред.), де він пробув п’ять років. Ще близько 15-ти років чоловік працював у педагогічному університеті. З 1990-го року Іван Файчак почав викладати в університеті нафти і газу. Тут він працює інструктором з фізичного виховання Центру молодіжного спорту.
“Я маю учнів. У мене була велика команда, ми вигравали в області. Зараз два-три чоловіки приходять, а інші – по селах, по домах”, – каже Іван Файчак.
Франківець був призером змагань у різних країнах Європи та світу. Найважливіша медаль для чоловіка – бронза на чемпіонаті світу у Канаді.
“Вже останній вид – це було 1 000 метрів, біг у манежі. І я був четвертим по балах і результатах. І я собі сказав так: “Іване, або ти – турист, або ти – спортсмен. І я почав бігти. І через 15 хвилин винесли протокол, подивився, а я третій. Я перехрестився, поцілував доріжку і був щасливий, – пригадує Іван Файчак. – Я вам скажу, що це – труд, піт і кров. Бо, тренуючись, я мав дуже багато травм, які сам лікував. У спорті кажуть: “Чим захворів, тим і лікуйся”.
Спортсмен змагається серед ветеранів у віковій категорії від 80-ти до 84-х років. Щоб тримати себе у формі, чоловік тренується щодня.
“Я регулюю свої тренування: один день займаюся з хлопцями, розминочка. Другий раз, коли їх немає, я роблю собі більше навантаження. І так кожен день. Треба відчувати своє тіло, – каже Іван Файчак. – Має бути принцип поступовості: спочатку ходи потихеньку, вийди на свіже повітря, потім підтупцем пробіжися, потім трохи збільшуй темп бігу. Тоді ти будеш відчувати, що твій організм працює, що ти живеш”.
Через пандемію COVID-19 Іван Файчак не їздить на змагання. Проте, каже, змагатися та перемагати ще хоче, щоб зібрати парну кількість медалей.
“Ви бачили мої нагороди, кубки. І це все якось втішає. Втішає, бо ти щось зробив для області, міста, університету, України. Коли ти стоїш на п’єдесталі і піднімається правор, то ти розумієш, що це є твоя заслуга, а це не кожен може зробити”, – додав Іван Файчак.
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
