Про подання заявки на проведення зимової Олімпіади-2022 в Україні представники влади заговорили ще в 2010-му, коли з цією пропозицією на Раді регіонів виступив Віктор Янукович. І якщо спочатку ідея здавалася дещо утопічною, зараз не залишилося сумнівів у тому, що влада всерйоз зацікавлена в підготовці до заходу.
10 вересня Кабінет міністрів затвердив техніко-економічне обгрунтування національного проекту «Олімпійська надія-2022», таким чином офіційно оголосивши про його старті. Подальшу координацію будуть здійснювати міністр інфраструктури Борис Колесніков та його відомство.
Олімпіада відрізняється від Євро-2012 не тільки бюджетом – на неї, за попередніми оцінками, довелося б витратити 80 млрд грн, вдвічі більше, ніж на футбольний чемпіонат. Складність ситуації ще й у тому, що до подачі заявки у 2014 році Україна повинна підготувати низку об’єктів, щоб продемонструвати їх Міжнародному олімпійському комітету. Але крупні витрати – аж ніяк не гарантія перемоги. Якщо Україна програє, вона залишиться з частиною побудованих хокейних арен і гірськолижних трас, але без потоку туристів, які могли б відвідати країну під час Олімпіади.
Під час підготовки до Євро-2012 уряд багато критикували за те, що закупівлі до чемпіонату не були прозорими і вироблялися без конкуренції між постачальниками. Чиновники відповідали, що при підготовці Олімпіади такого не станеться – до Євро поспішали, тому що попередня влада нічого не зробила, а на цей раз поспішати нікуди. Кореспондент Forbes.ua побував на розкритті пропозицій двох тендерів до Олімпіади-2022 і переконався, що хоча формально процедура витримана, до конкурсантів, як і до тендерному комітету, не менше запитань, ніж раніше.
Австрійська авантюра
Спочатку було визначено, що Олімпіада повинна проводитися в Карпатах, але остаточні локації чиновники вибрали тільки навесні цього року. Раніше Віктор Янукович заявляв, що відмінною базою для заходу міг би стати Буковель. З часом столицею майбутньої Олімпіади визнали Львів, а змагання запропонували проводити в Трускавці, Славському і кількох сусідніх туристичних комплексах. Але в березні цього року список міст-учасників дещо змінився, і на базі вже існуючого проекту створили кілька додаткових – «Львів – олімпійський місто» (. Закарпатська обл), «Спортивний курорт Тисовець» (. Львівська обл) та «Боржава-резорт» .
Змінилися не тільки місця можливого проведення Олімпіади, але й керівники проекту. Спочатку його очолював львівський готельний девелопер Іван Лунь, а потім львів’янин Павло Чурило, який працював раніше в «ВТБ банку» та «Альфа-банку». Зараз проектом займається Павло Мешко, колишній лідер закарпатських «Молодих регіонів».
12 вересня 2012р. ДП «Олімпійська надія-2022» оголошував пропозиції компаній, зацікавлених в розробці техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) проведення ігор в на Закарпатті під назвою «Боржава-резорт». В ТЕО потрібно проаналізувати інфраструктуру в межах населених пунктів Воловець, Гукливий, Піліцец і вказати, наскільки доцільно будувати в цій зоні цілорічний курорт.
Комплекс розробляється в більшій мірі не як місце проведення Олімпіади, а як зона розваг. У вимогах до проекту ДП «Олімпійська надія-2022» акцентує увагу не на технічній, а на туристичній стороні. У генплані має бути розроблена схема готельних територій та торговельно-розважальних закладів, а також зони для катання новачків. Крім того, замовники вимагають продумати концепцію «креативного тематичного комплексу», яка грунтувалася б на «одній з відомих франшиз кшталт” Володаря кілець “чи” Гаррі Поттера “». Щоб залучити інвесторів, замовники пропонують своє бачення «резорту»: навесні там можуть проводитися виставки, влітку весілля.
Прийшовши до призначеного часу на розкриття пропозицій, кореспондент Forbes.ua був здивований відсутністю в залі представників потенційних розробників. Один з чотирьох членів тендерного комітету пропонує сісти ближче, щоб було краще чутно. На столі всього два конверти із заявками. Секретар по черзі відкриває їх, зачитує назву та очікувану суму гонорару, а потім монотонно і без видимого інтересу з боку інших членів комісії оглядає документи. Під час огляду документів секретар кинула фразу: «О, таке ж». Вона могла б здатися випадковою або незначною, якби не наступні обставини.
Перше пропозиція надійшла від компанії з австрійського Зальцбурга MasterConcept Consulting, яка хоче за розробку ТЕО «Боржава-резорт» 651000 євро. Друге – від прописаної на Мальті SMC (просторова Consulting Management) на суму 736 365 євро.
MasterConcept Consulting брала участь також у першому тендері на розробку ТЕО «Олімпійської надії-2022» і просила тоді за свою роботу 612 200 євро. На сайті компанії, який представлений в англійській та російській версіях, написано, що очолює MasterConcept Гернот Ляйтнер. Згідно інформації MasterConcept, він був членом комітету на подачу заявки на проведення олімпіади в 2010 і 2014 роках в Зальцбурзі. Однак більшість проектів компанії пов’язане зовсім не з Австрією, а з підготовкою до Олімпійських ігор-2014 в Сочі.
Значно менше інформації – про другий учасника торгів, територіального Management Consulting. Їх сайт складається з однієї сторінки, на якій всього кілька рядків – також на англійській і російській мовах. І хоча компанія зареєстрована на Мальті, номер її телефону виявився австрійським. Більш того, пошукач видає інформацію про те, що в 2008 році вказаний номер належав компанії АСКО Зальцбург Критий Beach, представником якої був … вищезгаданий Гернот Ляйтер, глава фірми-конкурента на олімпійському тендері. А в російськомовній пресі австрійця називали «керуючим директором» SMC, яка також задіяна в розробці інфраструктурних проектів в Сочі. Сам Ляйтнер заперечує свою причетність до мальтійської фірмі. «Немає ніякої юридичної зв’язку між MasterConcept або мною і SMC», – написав він кореспонденту Forbes.ua. На другий лист з викладеними фактами його причетності до SMC австрійський підприємець на момент виходу публікації не відповів. Остаточні результати тендеру по проекту «Боржава-резорт» будуть відомі через кілька тижнів, але в Віснику держзакупівель вже є інформація про прийняття пропозиції MasterConcept.
Ні тендеру без порушень
Ще більше питань викликав перший тендер на розробку ТЕО Олімпіади-2022 в цілому, який проводився в серпні 2011-го. Тоді розробник повинен був інвентаризувати спортивну, транспортну та готельну інфраструктуру регіону та розрахувати, які об’єкти ще потрібно побудувати і реконструювати.
На стадії розкриття пропозицій були представлені чотири компанії – в тому числі MasterConcept, яка бере участь у тендері по Боржаві. Судячи по заявках, найбільші шанси на перемогу мала французька компанія Abest, яка встановила ціну в 155 000 євро. Але в результаті замовлення отримала австрійська Klenkhart & Partners Consulting. Хоча їх ставка була не найнижчою, дві компанії з технічних причин усунули від участі, і австрійці перемогли. Французи, які мали шанс на перемогу, вирішили звернутися до СБУ та Антимонопольний комітет. На початку листопада 2011 вони отримали лист від Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ про те, що «за результатами перевірки … вбачаються окремі ознаки правопорушень у сфері службової діяльності ».
Через кілька днів відбувся розгляд скарги в Антимонопольному комітеті. Але напередодні ДП «Олімпійська надія-2022» визнала результати тендеру недійсними, і французи відмовилися від оскарження. Як виявилося, даремно. Адже державне підприємство вирішило не проводити новий тендер, а здійснити закупівлю в одного учасника – все у тій же австрійської компанії. Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів пояснив, що рішення було обгрунтоване необхідністю виконати указ президента про термінову здачі ТЕО до Олімпіади. Проведення нового тендеру позначало б втрату часу і додаткові витрати.
Подальші події показали, що закупівля в одного учасника в цьому сенсі нічим не краще. Дедлайн на розробку ТЕО був встановлений на кінець грудня 2011. Але ні в грудні, ні в кілька наступних місяців ТЕО виконано не було. 30 квітня ДП «Олімпійська надія-2022» розірвало договір з Klenkhart & Partners Consulting. Як повідомив у листі Forbes.ua представник Національного агентства з інвестицій та управління національними проектами Володимир Ніколаєв, на момент розірвання договору компанія виконала один із трьох етапів роботи і отримала за це 127 500 євро.
Після цього «Олімпійська надія-2022» – знову без проведення тендеру – 22 травня підписала договір про виконання робіт з фірмою з Франкфурта-на-Майні PROPROJEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH. Ця компанія не брала участі в першому тендері і була рекомендована держпідприємству Національним олімпійським комітетом (НОК) листом від 20 квітня (є в розпорядженні Forbes.ua).
НОК так і не відповів на запитання Forbes.ua про те, які ще компанії розглядалися в якості можливих виконавців і за якими критеріями були обрані саме німці. Але відомо, що свою роботу вони почали ще до офіційного листа. За інформацією з сайту Держагентства з інвестицій, на початку квітня представники франкфуртських компаній PROPROJEKT і AS & P їздили в Львівську область на огляд інфраструктури. Директор PROPROJEKT Штефан Клос написав Forbes.ua, що не готовий коментувати умови розробки, і порадив звертатися до членів НОК.
Що стосується представників ABEST, у них і справді була причина засумніватися в прозорості первісних торгів. Під час розкриття конкурсних пропозицій представника Klenkhart & Partners Consulting супроводжував Андрій Дьомін. Як вдалося дізнатися Forbes.ua, Дьомін добре знає по роботі колишнього керівника «Олімпійської надії-2022» Івана Луня. Зокрема, вони обидва працювали в готельній консалтингової компанії «RecreAction Ukraine».
У телефонній розмові Андрій Дьомін розповів кореспонденту Forbes.ua, що не є представником австрійців в Україні, проте спілкується з ними. До прикладу, на наступний день після розмови (на початку лютого) він мав їхати в Австрію для переговорів з Klenkhart & Partners Consulting. «Я працюю по інших об’єктах, гірськолижним курортам, які не пов’язані з« Олімпійської надією ». Так як я знаю німецьку мову і з ними співпрацюю, то там (на розкритті пропозицій) був присутній », – розповів Дьомін.
Франкфуртська PROPROJEKT все ж завершила ТЕО, що і дало можливість Кабміну впевнено заявити, що Україна подасть заявку в Міжнародний олімпійський комітет. А «Олімпійської надії» – провести другий тендер за участю пов’язаних між собою компаній.
за матеріалами forbes
