Останні місяці довкола ВО «Свобода» в Україні ходить надто багато чуток щодо прихованої маски партії. Частина цих суджень, цілком ймовірно, може виявитися надуманими чи спровокованими. Проте, немає диму без вогню. Можливо, невдовзі «тягнибоківці» повторять долю «Нашої України», та відійдуть у минуле?
Окрім провокаційних матеріалів газети «Експрес» про «Гроші Тягнибока», а також «сланцевої» війни на Прикарпатті, зуміла скомпрометувати себе й Івано-Франківська «Свобода».
Нашумілий скандал з екс-начальником управління містобудування та архітектури Олегом Гаркотом та «свободівцями» Володимиром Колковським та Романом Онуфріївим надломив усі позиції провладних патріотів щодо чесності та відданості державі.
Цікаво, що в результаті справа дістала назву «справа Гаркота», й колишній головний архітектор сьогодні став головним хабарником. А от «свободівцям» «обмили руки» – один начебто у розшуку, другий – начебто невинний. Проте, клеймо лягло й дуже вперто працює проти партії. Та й затягування судової тяганини з Гаркотом починає нагадувати спроби «вибілити свого» – а раптом пригодиться ще.
Згадується, як ще в свій «довладний» період «свободівці» блискавично з допомогою людей боролися проти підвищення цін на маршрутки, як перекривали рух коло Білої Хати, та збирали довкола себе народну компанію однодумців. Сьогодні ж у провладної «Свободи» вже зовсім інші методи боротьби за справедливість – тепер вони відстоюють права народу «по-багатому» – на рекламних щитах та біл-бордах.
Виникає риторичне запитання: чи то «Свобода» вже не може зі своєї висоти спуститися до народу, чи то народ більше не бачить, кого потрібно відстоювати.
Про занепад «Свободи» перші розмови почалися ще минулого року. Тоді народний депутат, обраний коломиянами, Олесь Доній заговорив про те, що «Свободі» недовго залишилось існувати, якщо вони не зможуть об`єднатися з іншою опозицією.
Ще одним підтвердженням того, що «Свобода» втрачає свої позиції, стало недавнє голосування у Івано-Франківській та Львівській облрадах щодо видобутку сланцевого газу за Західній Україні. Цікаво, що в жодній з облрад протести «Свободи», відмова від участі в сесії, так і не завадили проголосувати за «сланцевий газ», а «патріоти» програли «сланцеву війну».
З цього приводу нещодавно Тарас Возняк, головний редактор журналу «Ї», у своєму блозі на «Українській правді» написав:
«ВО “Свобода” почала своє падіння як політична сила. Апогей перейдено. ВО “Свобода” таки втомила. І коли справа дійшла до сьогоднішнього голосування, не дивлячись на те, що з Києва прилинула група депутатів Верховної ради від ВО “Свободи” на чолі з самою Іриною Сех та її братом Олегом Панькевичем, які й намагалася диригувати процесом прийняття рішення, не дивлячись на те, що фракція ВО “Свободи” у повному складі жалісно пробувала блокувати трибуну своєї ж рідної Львівської обласної ради… було прийняте позитивне рішення. Із доречними заувагами, звичайно…. ВО “Свободі” вказали на її реальне місце. Надоїли».
Такі настрої все більше наростають серед франківчан, які ще зовсім недавно відстоювали погляди Тягнибока-Сича-Марцинківа.
Не додає авторитету партії і недавній скандал щодо “Студентської Свободи“, яка, за повідомленнями інтенет-ЗМІ, “на Заході тріщіть по швах від між побратимських війн за владу“. Йдеться про те, що нібито Роман Онуфріїв(керівник міського осередку партії, очолює Івано-франківську молодіжну організацію «Студентська Свобода»), всупереч позиції Василя Поповича(заступник керівника обласного осередку партії), вирішив створити нову, незалежну від «Студентської Свободи», молодіжну організацію та оголосив так звану «Студентську мобілізацію» у Франківських ВНЗ, – пише сайт Паралелі. Що це, внутрішні конфлікти та дисонанс всередині партійних організації..?
Все це як дежавю, чи ретроспекція – повернення в минуле. Можливо «Свобода» стає наслідником «Нашої України»?
Здається, єдине, що ще може сьогодні врятувати ВО «Свобода» – це люстрації, про які у свій час так активно говорила партія, ось тільки люстрації в собі…
