Вистава «Різдвяні набутки. Колєда та й плєс… ізпрежди віка…» зібрала аншлаг і подарувала неймовірні емоції мешканцям столиці напередодні Водохреща.
17 січня у київському театрі імені Івана Франка актори Франківського драмтеатру показали свою особливу виставу, яка з’являється у репертуарі тільки напередодні Різдва і збирає аншлаги, як у рідному Франківську, так і всюди, куди приїжджає на гастролі. Минулого тижня був показ у Львові. Цього тижня — підкорили Київ, повідомляє Вечірній Київ.
Режисер-постановник, народний артист України та лауреат Національної премії імені Шевченка Ростислав Держипільський взяв фундаментальні дослідження гуцульських традицій від Володимира Шухевича «Гуцульщина», роману «На високій полонині» Станіслава Вінценза, новели Василя Стефаника «Побожна», варіації на тему Марічки і її коханого з аншлагової «Гуцулки Ксені», додав автентичних коляд, жартів і отримав диво, яке втілюють на сцені декілька десятків акторів.
У виставі звучать автентичні коляди з Карпат, Полісся, Полтавщини, а основою всього є давній гуцульський плєс, який і донині виконують у Верховині та Криворівні.
Провідником у світ традицій є Віщун, харизматичний Олексій Гнатковський, який читає давню книгу традицій і пояснює глядачам значення тих чи інших слів, розповідає, чому «плєс» — гендерно нерівна традиція. Цю коляду виконують тільки чоловіки, «які впираються ногами у землю, плечима у небо і колядують на славу Христа, несуть радісну вістку».
Коляда, яка починається після Святої Вечері 6 січня триває аж до Водохреща, або й взагалі Стрітення (15 лютого) не перериваючись і не змовкаючи. «І маємо не 4-5 стовпчиків, а гарну коляду на 50, ну, коротенька, коли заходять у дім, може бути на 30-40», — пояснює особливості Віщун.
Починають коляду від дому священника, завершаючи обряд на подвір’ї архаїчним «кругляком» — танцем, який має язичницьке коріння. Священника беруть у щільне коло і «мусять то отці терпіти, бо звичай у гуцулів такий». Потім ватага із трембітами, топірцями-бартками з дзвіночками йде від хати до хати пританцьовуючи та колядуючи кожному, кого зустрінуть на дорозі.
У хаті окрему коляду присвячують господарю, господині, усім дітям, челяді, гостям, потім коровам, вівцям, свиням… бджолам (інколи і поіменно), як зауважує Віщун…
Ґазду грає заслужений артист України Роман Луцький, ґаздиню — заслужена артистка України Надія Левченко. Саме до них у гості приходять гуцули, а потім співачка із Лемківщини, звучить коляда із Полісся, Щедрик із Полтавщини.
А також відтворено «київський» вертеп 1770 року, котрий до наших днів дійшов завдяки меценатам Ґалаґанам із Полтавщини. У архівах збереглися рукопис і ноти, що бурсаки Києво-Могилянки залишили у маєтку українських графів Ґалаґанів в дар за гостинне прийняття.
Цікаво, що ангели, пастушки, царі та козаки із вертепу говорять і співають староукраїнською із вкрапленням церковнослов’янських слів, а от Ірод та чорт «наділені» мовою московського царя — політичний контекст за декілька століть не змінився.
Для вистави «Коляда і Плєс», як і усі найкращі сучасні українські вистави, має мінімум декорацій: стіна хати, що перетворюється на сцену для галаганівського вертепу, стіл, на якому розміщують наїдки. Увесь акцент — на акторів.І коли механізм запускає сцену крутитися і у колі опиняються гуцули, бойки, наддніпрянці, козаки і могилянські спудеї символізуючи багатство і єдність України, і над ними всіма звучить прадавня, дохристиянська «Ой, як же було ізпрежди віка» — одна з найяскравіших українських обрядових пісень.
Франківці не тільки колядували киянам, а й щедро засіяли пшеницею глядачів — на щастя, багатство і добро. Що й казати, що ті, кому вдалося потрапити на цю феєричну виставу ще довго пам’ятатимуть неймовірну атмосферу Коляди.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
