Дефіцит пального, значне здорожчання добрив та газу, а головне – війна. Все це неабияк завадило посівній. І поки всі говорять про продовольчу кризу в світі – порозмірковуємо, чи потягне за собою зрив польових робіт голод в Україні та на Франківщині, зокрема. За відповідями йдемо до фермерів.
В Україні, незважаючи на війну, посівна триває. Сільгосптехніка працює там, де це можливо. Щоправда, багато фермерів зізнаються – вибилися з графіку: хтось на тиждень, а хтось – майже на місяць. Значні корективи в їхній календар робіт внесла війна. На сході країни вийти вчасно в поле аграріям завадили бойові дії, а на заході сповільнити темпи посівної змусив дефіцит палива. Як це може вплинути на майбутній врожай? І чи загрожує Україні та Франківщині продовольча криза й голод?
Війна і посівна
Прикарпатський фермер Володимир Слободян крім поля неподалік від Івано-Франківська обробляє землю ще в двох районах області. Загалом в його володіннях чотири тисячі гектарів. Завершити посівну аграрій планує до кінця цього тижня. Та зізнається: від звичного графіку посівні роботи відстають десь на десять днів. Головна причина – комендантська година. Якщо в попередні роки їхня техніка на полях працювала практично цілодобово, то тепер – лише в дозволений час. Однак, не тільки в часових обмеженнях проблема – значно вплинув на темпи посівної і дефіцит пального.
«Цьогорічна посівна мабуть одна із найскладніших посівних, які мені із більше як п’ятнадцятирічним досвідом прийшлося пережити. Неприємною ситуацію по посівній став дефіцит пального і його ціна», – розповів фермер Володимир Слободян.
Прикарпатець зізнається – пальне доводилось закупляли в середньому від 45 грн до 55 грн за літр. Та і за такої ціни стикнулися із дуже гострим дефіцитом.
«Крім того, що не було можливості, ресурсу і купівлі вчасно, бо ніхто не був готовий до такої ціни, але ще й виявися дефіцит. Але ми якось із цим справилися. Для нашого підприємства воно не суттєво знизило темпи, тому що ми мали пального трохи прикуплено із зими. І нам бракувало тільки 30 відсотків», – продовжив фермер.
Закупити пальне наперед змогли далеко не всі аграрії. Банально – через брак коштів. Тож для багатьох це стало вагомою причиною сповільнили темпи посівної. Та попри ці негаразди на сьогодні в області вже засіяно вісімдесят вісім відсотків площ. А от завершити посівну повністю Франківщина планує до першої декади червня.
«Посівна не була призупинена, трошки знизилися темпи посіву. Наші аграрії розуміють, що йде війна, і шукають різні шляхи – шляхом обміну, або одні з другими діляться пальним. От якраз відбулася селекторна нарада, де перший заступник міністра наголосив на тому, що тиждень-два і ситуація налагодиться. І наші аграрії зможуть в достатній кількості отримати пальне для того, аби завершити посівну і проводити догляд за посівами», – відзначив заступник директора департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації Степан Вінтонович.
«Але я не бачу в цьому поки проблеми. Тому, що опади в нашому регіоні є в достатній кількості. Волога в ґрунті є. Терміни сьогоднішні, які ми маємо, вони для більшості культур прийнятні», – пояснює фермер Володимир Слободян.
Дорогий газ
Та через воєнні дії змістився не лише посівний календар, прикарпатські аграрії тепер освоюють новий асортимент культур. Така зміна продиктована вже не дефіцитом пального, а здорожчанням газу, який буде необхідний восени для сушіння врожаю. Щоб мінімізувати об’єми використання блакитного палива – перейшли на інші культури. Так, господарство пана Володимира раніше сіяло багато кукурудзи, сої та соняшника. А тепер – лідирує яра пшениця та ячмінь.
«Ми таку рентабельну культуру, як кукурудза, змінили на менш рентабельну культуру, як яру пшеницю. У зв’язку із продовольчою безпекою держави. У зв’язку із тим, що ціна на газ прогнозується на рівні трьох тисяч доларів за один кубічний метр на осінь. А кукурудза – культура, яка потребує великих об’ємів газу для сушіння. І великої кількості мінеральних добрив, азотних, які теж значно подорожчали», – пояснює фермер Володимир Слободян.
Ціни зростуть?
Загалом, кажуть аграрії, вони підрахували, що собівартість обробки одного гектара їм обійдеться дорожче на п’ятдесят відсотків, в порівнянні із минулим роком. Та чи означає це, що на стільки ж зросте в ціні і новий врожай? Фермери кажуть: не обов’язково. Ціна може взагалі не змінитися. Все залежатиме від того, чи зможуть вони експортувати свою продукцію закордон. І які шляхи для цього будуть задіяні: дороги, залізниця чи море.
За словами Володимира Слободяна, лише третина врожаю використовувалась на внутрішньому ринку, а 70 відсотків експортувалось. Більшість – через порти. А от залізничний і автомобільний транспорт вивозили дуже мало. Тож за його прогнозами на дорогах Франківщини можливий певний транспортний колапс восени, коли буде збір нового врожаю.
«На жаль, на ціну ми не впливаємо. На ціну впливає ринок. А ринок говорить про наступне, якщо не буде портового вивезення зерна, бо 70 % зерна в Україні – це біля 40 мільйонів тон вивозилося саме через порт. Залізничний і автомобільний транспорт вивозили дуже мало, і це може створити певний транспортний колапс восени, коли буде збір нового врожаю. І через це ціни можуть не рости, у зв’язку із тим, що буде велика пропозиція», – прогнозує Володимир Слободян.
Буде голод?
Щоб вийти з такої ситуації – аграрії вже нині об’єднуються і пропрацьовують схеми вивозу врожаю в Європу восени. Головний шлях буде через Польщу. Але як же продовольча криза, яку прогнозують через війну? Що місцева влада, що ферми в один голос запевняють – вона нам не загрожує.
«В Україні не може бути продовольчої кризи, тому що в Україні, я вам точно у відсотках не назву, але лише третина врожаю використовується на внутрішньому ринку. 70 відсотків експортується. Всі елеватори станом на зараз перезаповнені зерном минулого врожаю у зв’язку із тим, що порт призупинив свою роботу із початком війни. І навіть на минулорічному врожаї Україна спокійно може прожити один календарний рік. Це як мінімум. Плюс за 4-5 місяців появиться вже новий врожай. У зв’язку із поганою логістикою, я прогнозую, що це зерно будуть вивозити років два, якщо не розблокують порт. Тому продовольчої біди пов’язаної там з голодом, я впевнений на 100 відсотків, не буде. Звісно, якщо не почнеться якийсь воєнний колапс», – заспокоює фермер Володимир Слободян.
Тим часом в облдержадміністрації зазначають, що цього року на Франківщині засівають більше площ, ніж минулого року. Цьогорічна загальна посівна площа у нашій області прогнозується на рівні щонайменше 385 тисяч гектарів, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах ‒ 185 тисяч гектарів.
«Ми бачимо, якщо їхати областю, що є місця, де земля вперше за кілька років обробляється. Тобто залучаються додатково землі, які раніше не оброблялися і заросли чагарниками, і деревами. Вже завершено посів ранніх культур – пшениці, ячменю, вівса. Продовжується посів кукурудзи, сої, соняшника», – відзначає заступник директора департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації Степан Вінтонович.
Загалом на Франківщині цьогоріч засіяли значно більше, ніж торік. Із добривами та насінням допомогли частково і міжнародні партнери. Посіяли цього року прикарпатські аграрії і багато кукурудзи гібридного сорту. Насіння має хорошу посухостійкість та врожайність. Майже тисячу посівних одиниць безкоштовно надала місцевим фермерам одна міжнародна фірма.
«Проблеми із посівним матеріалом не було. Так само – із мінеральними добривами. Питання лише у вартості матеріалу. Самі розумієте, яка ситуація склалася. Міжнародна фірма нашим аграріям надала безкоштовно 868 посівних одиниць гібридного насіння кукурудзи. Щоб було більш зрозуміло – ця одна посівна одиниця в середньому дозволяє засіяти один гектар. Орієнтовно 900 гектарів наші аграрії засіяли. Якщо врахувати, що 90 тон зерна дає ця кукурудза із одного гектара, то десь в середньому додатково ми отримаємо 9-10 тон зерна. Переконаний, що в цьому році отримаємо не менше, ніж в минулому, як зернових, так і картоплі, овочів… І зможемо навіть поділитися з сусідами, і не тільки», – підсумовує Степан Вінтонович.
Прикарпатські аграрії переконують – зроблять все, щоб забезпечити продовольчу безпеку не лише Франківщини, а й сусідів, які через війну не змогли провести в себе повномасштабну посівну. Тож запевняють – дефіциту продуктів ні в області, ні в Україні не буде.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
