Їм важче, ніж дорослим. У мільйонів маленьких українців рашисти вкрали дитинство, залишили без дому. А ще позбавили елементарного, іграшок, одягу – всього, що донедавна було таким буденним і вмить стало недоступним.
Забезпечити дітей-переселенців всім необхідним, повернути їм відчуття радості намагаються прикарпатські волонтери, пишуть Версії з посиланням на Єдиний марафон новин.
Цей заклад в середмісті Івано-Франківська одночасно кав’ярня і волонтерський хаб. Заходять сюди не лише аби випити горнятко кави, а ще й щоб долучитися до збору гуманітарної допомоги для дітей переселенців.
Любов принесла цілий ящик дитячих речей. Про те, що в цій кав’ярні збирають допомогу для дітей-сиріт, евакуйованих на Прикарпаття дізналася із оголошення при вході. Там же був і список необхідного. Не роздумуючи – все купала, адже й сама сирота.
“Мені здається дорослі завжди можуть піти заробити, щось придумати. А діти-сироти – ні. Тим більше, що вони жили повноцінним життям, а потім все різко обірвалося. Якщо ти через себе це не пропустиш, це важко зрозуміти”, – розповідає Любов.
Наскільки цим дітям непросто – щодня бачать волонтери. Серед них і Микола. Він часто навідується в заклади, де нині живуть діти-біженці. І щоразу повертається пригніченим, бо речі, які для тутешніх дітей, зокрема і його донечки, є звичними, для цієї малечі неабияка розкіш.
“В області нашій є досить багато діток зі сходу і півдня. Ми дізнались, що їм потрібна допомога в елементарних речах: та ж сама гігієна, їжа для маленьких діток, кепки від сонця, літнє взуття. Але найважливіше для них – це увага. Щоб вони розуміли, що їх цінують, що є увага і підтримка”, – відмічає Микола.
Аби в маленьких переселенців усього було вдосталь, Микола із друзями організував окремий збір. До ініціативи долучилася місцева кав’ярня.
“Приносять все. Тут можна побачити іграшки, набори для творчості, речі, побутову хімію, взуття”, – розповідає власник закладу.
Всі ці речі франківці зібрали за 1,5 тижні. Люди приносили, хто що міг. Адже навіть маленька іграшка може ощасливити дитину.
Є люди, які просто приходять на каву – бачать вивіску, що ми збираємо допомогу і одразу цікавляться: “А можна чимось допомогти?”. Вертаються потім і щось приносять: хтось продукти купляє, хто зі своїх дітей те, що може підійти. Дуже приємно було побачити, наскільки наше суспільство готове допомагати, не зважаючи на те, що все це вже довго тягнеться і у всіх закінчуються ресурси.
Зібрану допомогу волонтери вже наприкінці тижня розвезуть дітям. І одразу ж розпочнуть збирати нову. Адже потреби зараз більші, тому закликають всіх небайдужих долучитися до збору і гуртом подарувати маленьким переселенцям трохи радості. Адже безтурботне дитинство у них вже забрала війна.
“З одягу потрібні кепочки, панамки. Взуття потрібне дитяче для діток від 3 до 16 років. Також потрібні іграшки, бо з цим зараз велика проблема. В один із центрів у Верховині, де немає жодного фінансування, потрібна їжа. Їм би не завадили крупи, консерви”, – розповідає про нагальні потреби волонтер.
А ще найпростіше печиво – його просять у всіх закладах, куди навідуються волонтери. Адже це улюблений перекус дітей.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!