В Карпатах стартував сезон “тихого” полювання. Щоправда, із значним запізненням через несприятливу погоду. Затяті грибники активно публікують перші фото своїх успішних походів у ліс. Чи багатий цьогоріч врожай? Які ціни на дари природи? Та де і чому гриби нині краще взагалі не збирати?
«Тихе полювання» розпочинаємо з ринку в Івано-Франківську. Щороку грибами тут починають торгувати на початку липня – саме в цей час у Карпатах стартує грибний сезон. На календарі вже майже кінець літа, а білих грибів на прилавках – ще майже не видно. Чому немає? І коли чекати?
Торгують тут люди із ближніх до Івано-Франківська сіл. На імпровізованих прилавках – домашня продукція – молоко, сир, сметана, овочі, фрукти. А ось із дарами лісу на базарі – і нині не густо. Гриби знайшли лише у пані Люби. І то не білі, а підберезники
«Починаються зараз якраз. Перше козарики, підберезники, а потім білі будуть починатися. В горах вже є трохи. І у нас теж вже починаються», – розповідає продавчиня пані Люба.
Зазвичай, перші врожаї вона збирає вже в червні, каже пані Лаба. Але цьогоріч – грибний сезон змістився майже на два місяці. Причина – спекотне і дуже посушливе літо. Зливи на Франківщині пройшли всього кілька днів тому. Й одразу почали з’являтися гриби.
Те, що в лісі вже є гриби, можна зрозуміти – навіть не заходячи в хащі. Ними масово торгують обабіч центральної траси. Пан Михайло якраз викладає в кошики знайдені «трофеї».
«Екологічно чистий продукт. Ади ось це і ще ось трохи», – каже Михайло, грибник із села Лісний Хлібичин. Аби все це назбирати прийшлося добряче находитися, каже грибник. На ногах він із четвертої ранку. Появилися гриби в тутешніх лісах десь три-чотири дні тому після рясних дощів. Втім, ділиться чоловік, в порівнянні із минулим роком – їх в рази менше.
«Нині назбирав найбільше. За цей рік, а так то це малий кошик. Нема так багато. Трохи назбирав, бо знаю де, але дуже мало. Мало таки, дуже мало. Але може виживемо. Може виживемо», – продовжує СНХ Михайло, грибник із села Лісний Хлібичин.
Продаж дарів природи, для Михайла, головний заробіток, з якого він живе цілий рік. Як і ще багато родин в цьому селі. Попри небагатий цьогорічний врожай – ціни на гриби селяни майже не піднімали. За кошик білих просять двісті гривень, підберезники віддають по сто. І попит – шалений. Не встигають грибники розкластися, як товар – відразу розмітають.
Рушаємо у ліс на пошуки грибів і ми. Біля входу зустрічаємо на велосипеді пана Івана з майже повним пакетом червоняків. Чоловік каже: спеціально за грибами він не йшов, все це назбирав по дорозі, коли їхав до кума за молоком.
«Не було грибів, була суш така. А тепер дощі пішли і от подивіться. Після дощу о які. І це я не ходив. Попри ліс їхав. Це я по дорозі, не ходив аби ходити, там попри поле метрів десять – там є поле осока, берізки», – каже Іван, житель села Лісний Хлібичин.
А ось пан Василь вже давно повернувся із тихого полювання. Назбирав вдвічі більшу купку, ніж його односельчанин, але теж в основному лише підберезники. За білими, каже, треба йти далі. Живе чоловік біля лісу і кілька днів спостерігає справжнє паломництво грибн
«Було тихо спокійно, ніхто в ліс не йшов, а зараз навіть машинами їздять. Їздять всі якнайдалі від хати. Я приблизно вже в ліс третій день. Від коли я знаю, що можна назбирати появилися», – розповідає Василь, житель села Лісний Хлібичин.
Просимо місцевих і нам показати тутешні грибні місця. Але ми хочемо не козариків, а справжніх білих, тому йдемо в ліс. Та для цього спершу відповідно екіпіруємося.
На Франківщині збирати гриби можна в будь-якому лісі. Але в тих областях, де тривали чи досі точаться бої, тихе полювання зараз взагалі краще відмінити. Бо це – небезпечно для життя. росіяни залишають в лісах чимало небезпечних пасток – розтяжок та уламків снарядів. Тож якщо ви бачите на вході попереджувальні таблички – їх краще не ігнорувати.
Хай там як, а шансів знайти гриби цьогоріч буде ще достатньо. Звісно, якщо не підведе погода. Адже грибний сезон у Карпатах зазвичай триває аж до кінця жовтня.
