Святкові гостинці для воїнів на передову відправили волонтери з Прикарпаття. До Різдва окрім сухих супів та борщів – додали святкову суху кутю. Аби наші захисники теж відчули дух Різдва.
Та чи така вона смачна як вдома? Зараз дізнаєтеся.
Тетяна щосили б’є кухонним молотком по пакету з пшеницею. Зерно всередині – вже відварене. І перш ніж потрапити на стіл, більш як 12 годин пролежало в сушарці. Відтак – склеїлося у великі шматки, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
Пшеничку ми дробимо. От вона в такому стані вона знаходиться. Нам її треба подробити, бо ми будемо її фасувати, щоб вона була однакова в пакеті.
Волонтери додають у кутю мак. Його купили вже помеленим.
Для спрощення всяких процесів ми готуємо суміш. В цій суміші мелений мак, цукор і трішки солі. – А для чого трішки солі? Ми даємо трішки солі, бо воно тоді підкреслює смак.
І звісно ж – горіхи.
Вони додають отого хрумкоту. Насправді без горіхів кутя не кутя.
Горіхи волонтери дрібнять – за допомогою слайсера. Та пильнують, аби всі були добре висушені.
Сушені вони набувають такого солодкавого карамельного присмаку – це по перше. А по друге вони краще зберігаються.
Готувати суху кутю для наших захисників волонтери взялися ще на початку грудня. Рецепт головної різдвяної страви – винахід пані Людмили та її дочки.
Людмила Дорошенко, волонтерка:
Дуже багато людей додають і родзинки, сухофрукти. Але ми робимо самий простий – це є пшениця, мелений мак, цукор, мед, і горіхи. І все.
Смачні гостинці на передову Людмила виготовляє вже дев’ять місяців. Починала з сухого борщу – за рецептом друзів із Коломиї. Міні цех облаштувала просто у себе в літній кухні.
Людмила Дорошенко, волонтерка:
Спочатку ми робили із сусідами. Чотири хати із сусідами, зі своєю родиною – чоловік, діти, батьки, ось так народилася ця ініціатива. Але з часом коли ми побачили, що потреба дуже велика на фронт в сухих борщах і продуктів потрібно дуже багато, тоді я зробила групу у вайбері, зареєструвала соцмережі і почала організовувати людей.
На цю сторінку в соцмережі кілька місяців тому натрапила й начальниця Алли. Тепер сухі страви для бійців готують великим жіночим колективом.
Алла Денега, волонтерка:
Графік нам складають, і ми як на роботу сюди ходимо і допомагаємо.
За дев’ять місяців виробництво сягнуло мало не промислових масштабів! З’явилося професійне обладнання. Ось ця сушарка – подарунок від волонтерів. Вміщає 100 кілограмів продуктів!
У нас тут морква, а внизу горіхи от якраз на кутю. Тому що вони повинні бути хрумкими і взагалі без вологи, щоб не розвивалися ніякі мікроорганізми.
Волонтери підсумовують – на фронт відправили вже майже шістнадцять тисяч пакетів із сухими супами та борщами. Діляться – технологія виготовлення куті різниться від способу приготування інших страв.
Якщо супи ми завакуумовуємо і вони зберігаються протягом року, то кутю ми не вакууємо, а додаємо киснепоглинач ось такий малесенький пакет, часто хлопці думають, що це спеції і досипають їх до супів…добавляємо в пакетик, закриваємо і запаюємо запайщиком.
У такому вигляді кутя може зберігатися більш як пів року.
Це вже є готовий пакет куті. Окремо грішки і окремо мед.
Іван Дорошенко, волонтер:
Вони побачать велике піклування про нашого воїна. Що ми про них не забули, про них дбаємо. Розуміємо і хочемо допомогти їм.
Аби приготувати кутю вже на передовій – її достатньо просто залити літром окропу.
Людмила Дорошенко, волонтерка:
Залити окропом. І або настояти сорок хвилин або проварити десять хвилин. І все.
Алла Денега, волонтерка:
Це таке наше свято, воно традиційне, воно з родиною зближає. В родині роблять цю кутю, і вони відчують через цю кутю що вони дома.
Різдвяною стравою від прикарпатських господинь зможуть поласувати до 15 тисяч наших захисників. Втім готувати суху кутю для воїнів волонтери планують і після зимових свят.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!