Сьогодні, 24 березня, відвідувачів Музею караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» частували караїмськими стравами.
Всім посмакували кибини (пиріжок з м’ясом), ак-алва (святкова халва) та буза (напій), які приготували студенти Бурштинського торговельно-економічного фахового коледжу в рамках мистецького проєкту «Поринаємо в культуру зі смаком. Хош иштах!» / «Хош иштах» з караїмської мови – Смачного!
Зазначимо, що караїмську традицію приготування пиріжка з м’ясом «ет аяклак» караїми Мелітополя внесли у 2018 р. до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Власне, її зуміли відтворити в Музеї караїмської історії та культури бурштинські кухарі.
Працівники музею організували захід з метою мультисенсорного сприйняття караїмської культури і популяризації національної кухні одного з найдавніших корінних народів України. З вітанням онлайн до присутніх звернулася голова караїмів України Олена Арабаджи.
Відвідувачі не лише куштували смачні страви, а й почули багато цікавого про історію та релігію караїмського етносу, зокрема караїмів Галича, давні традиції, що збереглися до наших днів.
А поділилися своїми знаннями про унікальний караїмський етнос і його культуру онук газана Марка Леоновича з роду га-Машбір Віктор Леонович, заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький, завідувач Музею караїмської історії та культури Роман Рарик, директор Бурштинського торговельно-економічного фахового коледжу Андрій Козак.

Хто такі караїми
Караї́ми (самоназва — Караї; карї. qaraylar) — тюркський народ, який живе у Криму. Караїмська мова належить до кипчацької групи тюркських мов. Батьківщиною караїмів вважають Крим. Багато караїмів мешкає в околицях Тракаю (Литва), колись великі поселення караїмів існували в Галичі, Луцьку, Києві, Одесі тощо. Відрізняють північний (тракайський), південний (галицький) і кримський діалекти караїмської мови. Караїмів разом з кримчаками та кримськими татарами визнано корінним народом Криму та України.
Гебрейське «караїм» (у множині, в однині «карай») означає «читачі (Тори себто Закону Мойсеєвого і інших книг Святого Письма, Біблії)» пов’язане з дієсловом «караъа» «кликав, звав, називав; читав (у тому числі й уголос)», споріднене з арамейським «кликав; читав»; назву було дано караям як представникам різновиду юдаїзму, які, на відміну від євреїв-талмудистів (що, крім книг Закону (Тори, Біблії), визнають ще й книги Науки (Талмуд)), знають лише книги Закону, Пророків і Писань (ТаНаХу). За однією з версій самоназва цього народу — «карай» походить від старосемітського кореня КаРаЪа, де позначає поняття читати або бачити, звідки також походить назва святої для магометан книги Коран.
Також «караїм» — «низька бараняча шапка з плоским верхом»; — запозичення з гебрайської мови.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!