Вікторія з Верховини побула в багатьох гарячих точках України з гуманітарною допомогою. У таких поїздках їй доводиться проводити за кермом по 2-3 дні. У найнебезпечніших ситуаціях її рятувала бабусина молитва.
Волонтерка Вікторія з Верховини у компанії ведучого Анатолія Суханова доставила на фронт карету швидкої допомоги для полку «Азов». Дорогою з Києва дівчина розповіла про свою волонтерську діяльність.
«На таких людях тримається Україна», – розповів ведучий про героїню нового випуску «Говорить Суханов».
Анатолій та Вікторія зустрічаються о 4 ранку на одній із вулиць столиці. Всю дорогу з Верховини дівчина провела за кермом. І попереду ще сотні кілометрів до місця призначення.
«Це важко. Але коли ти знаєш, що їдеш робити добру справу, то немає сенсу зупинятися. Бо коли людина засинає, то потім набагато важче їхати», – відмічає дівчина.
Разом з каретою швидкої волонтери везуть продукти харчування – і для військових, і для місцевих мешканців. Від початку повномасштабного вторгнення Вікторія провела за кермом біля 70 днів – часто це кілька днів підряд.
«Кожна поїздка триває 2-3 дні. А ми вже здійснили більше 30 поїздок», – додає волонтерка.
Буча, Бахмут, Херсон, Гостомель, Макарів, Бородянка, Ізюм, Херсон, Донецька область, Харківська область – це ті гарячі точки, куди їздила з гуманітарною допомогою дівчина.
«В Ізюмі ми були двічі, так само двічі їздили в Херсон та Чорнобаївку, Ірпіні і Бучу. В Донецькій області вже були десь 7-8 разів – їздили до наших ТРО, хлопцям допомагали. В Бахмуті були також двічі», – каже Вікторія.
Часто волонтери навіть не підозрюють, в яких небезпечних ситуаціях можуть опинитися.
“Коли ми їхали востаннє в Бахмут, я думала, що на блокспості нам скажуть: безпечно це чи ні. Хлопці жартома сказали моїм: залишайте дівчину, хай вона не їде, а ви собі їдьте. Але мої хлопці сказали: «То ми їдемо з дівчиною, а не дівчина з нами», – згадує одну з поїздок волонтерка.
Того разу в Бахмуті було дуже гучно – сильні і майже безперевні обстріли. Врятувала тоді дівчину сила молитви рідної бабусі.
«Ми заїхали в Бахмут в період, в який не можна було заїжджати взагалі. Навіть військовим, не те, що волонтерам. Там був час роздачі гуманітарної допомоги максимум з 8 до 9 ранку. Я перший раз заїхала в Бахмут о 12 годині дня. Я почала їздити шукати людей, ходити підвалами. Вже була дуже близько до ворога. Ми поверталися назад, бо були дуже сильні обстріли в той день. Я прямо не розуміла, з якої сторони вона зараз впаде. Ми поверталися єдиною дорогою, яка була, — через Часів яр», – розповідає Вікторія.
Волонтери не могли повернутися назад з допомогою, яка так необхідна місцевим мешканцям.
«Я розумію, що в мене ще є приблизно 100 пакетів. Я не можу з ними просто повернутися додому, коли я проїхала більше тисячі кілометрів. І я кажу: «Ми повертаємось назад». Один з хлопців вийшов. А Діма і його брат Андрій заїхали зі мною, і якось так співпало, що були якраз люди. Я роздала допомогу. Буквально 2-3 пакети я лишила на блокпості», – згадує дівчина.
Волонтери навіть не підозрювали, як їм в той день пощастило.
«Після того я зв’язалася з одною дуже відомою волонтеркою, яка саме займалася Бахмутом. Я їй розповіла цю історію, і вона написала: “Або за тебе хтось молиться, або тебе тільки Господь Бог беріг. Я просто в шоці, що ти жива. Будучи тут уже пів року, каже, я знаю, про що говорю”, — поділилася Вікторія.
Вікторія впевнена, що її врятувала молитва рідних.
«Всі дуже хвилюються, коли я знову їду. Мама і бабуся. Моя бабуся – дуже віруюча, молиться, переживає. Завжди в церкву дає, щоб молилися. То не обов’язково має щось статися в гарячій точці, може будь-що статися і по дорозі – в будь-яку хвилину», – відмічає дівчина.
В кожну поїздку Вікторія бере корм для тварин.
«Годуємо всіх, кого бачимо з тварин», – додає волонтерка
Після звільнення Київщини Вікторія зі своїми хлопцями потрапила в деокуповані Бучу, Ірпінь, Бородянку, Макарів швидше за українських посадовців.
«Ми перші надавали допомогу. Ми бачили такі кадри, яких ніде більше не бачили – ні в Ізюмі, ні в Херсоні. Дасть Бог, більше такого ніде не побачимо», – сподівається дівчина.
Організація ‘United For Ukraine’ надає термінову підтримку, гуманітарну допомогу та необхідну інформацію.
Як цього разу військові з «Азову» зустріли Вікторію та допомогу від «United For Ukraine» – дивіться у відео «Говорить Суханов».
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
