Львів’янин Роман Мудрий пішов на війну добровольцем. Отримав поранення в районі м. Кремінна на Луганщині. Зараз проходить лікування у Івано-Франківській ОКЛ.
17 березня минув рік, як Роман на війні.
«Був 90 днів навіть не на нульовці, а на їхній території: на нашій землі, але поки що окупованій. А «найгарячіше» … всюди було: у Кремінній, Сватовому, Бахмуті, Лимані», – каже боєць.
Про 20 січня Роман хоче забути, як про страшний сон. Про те, як над хлопцями завис ворожий дрон і скинув координати, про те, як стріляв ворожий танк. Про те, як забирали «двохсотих» і «трьохсотих».
«Я командир відділення, відповідав за людей, – каже Мудрий. – Виносити було важко, бо йшов обстріл. Несли до танка, звідти треба було їхати п’ять кілометрів, але не залишили нікого».
З десяти бійців відділення один загинув, а шістьох поранило. У командира постраждав весь правий бік: рука й нога. Першу допомогу надали в Зарічному та Дніпрі, а згодом був переїзд до Івано-Франківська.
«Лікарі тут молодці, руку мені врятували, – каже воїн. – Ніц не було, одна кістка – і та подроблена, м’ясо вирване. Потроху рука почала рухатися, а найбільше дошкуляє нога: зі стегна вирвало осколком кістку, там тепер є «залізяка». Розробляють ногу, пече, але треба потерпіти…».
Роман госпіталізований з вогнепальним пораненням правого стегна, правого передпліччя, правої кисті. Лікарка Центру фізичної та реабілітаційної медицини Юліана Ружанчук дивиться у листок діагнозів, каже, що їх багато і вони складні. Уточнює про вогнепальне поранення правої стегнової кістки, травматичну ампутацію 4-5 пальців правої кисті, і що наслідком поранень стала післятравматична нейропатія «правого малогомілкового нерва з глибоким парезом стопи». Це означає, що рухи стопи – мінімальні. Наскільки вони відновляться – покаже час, але лікарка стверджує, що Роман «буде ходити в будь-якому випадку, можливо, з допоміжними засобами».
Також у воїна діагностована «післятравматична нейропатія серединного ліктьового і променевого нервів з вираженим порушенням функції правої верхньої кінцівки». На правій руці бійця ще стоїть апарат зовнішньої фіксації.
«Ми робимо все що від нас залежить», – каже Юліана Ружанчук. Команда Центру розробила індивідуальну програму реабілітації, з Романом займаються фізичний терапевт і ерготерапевти.
«Він стоїть у нас, повністю володіє кріслом колісним, щоби на ньому їздити. Поки обслуговує себе частково, але в травматології він лежав, тож прогрес у нас суттєвий», – розповідає реабілітологиня.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
