Іван Теремко, родом з села Кунисівці на Городенківщині, вже 30 років є священником, з них 22 роки літургії він править на протезах.
Своє служіння починав на Київщині, а в 1999 році переведений в клір Коломийської Єпархії та призначений настоятелем Храму Архистратига Михаїла села Глушків на Городенківщині.
Днями отець Іван відвідав військового Володимира Бойчука, який втратив нижні кінцівки на фронті. І хоч попереду у героя довгий шлях реабілітації, святенник вірить, що Володимир з усім впорається, пишуть Версії.
«Відвідав з Йорданською водою оселю воїна Володимира Бойчука. Та поділився досвідом, як 22 роки служу на парафії на двох протезах. Попереду у Володимира тяжка праця і витримка. Він справиться!», – написав Іван Теремко.
Світлина зібрала сотні вподобань та десятки коментарів.
«Володя, най тобі Бог допомагає все витримати і ніколи не втратити надії на краще!.. Отче, я не знаю, чи ви не забули розказати Володі, як ви ще і вишні обриваєте, по драбині лазите ! Його це надихнуло би іти далі і не здаватися!
«Отче Іване, ви справжній та мужній приклад для всіх, хто втрачає надію»
«Захоплююся Вашою силою волі, мудрістю й терпінням! Щирий, добрий, людяний – таким є Ви. Не лише парох, але й наставник, друг, порадник».
«Особистий приклад є найбільш важливим у житті. Ніякі слова розради не допоможуть, якщо людина не була в подібній ситуації».
«Отче Іване, нехай Господь оберігає Вас і воїна Володимира, дає здоров’я, сили і витримки, а ваша духовна підтримка Володимиру, нехай буде міцною опорою».
«Своїм прикладом мужності і оптимізму ви надихаєте людей і даєте віру!»
«Любов до життя, дбайлива підтримка, допомога та такий взірець, як отець Іван – це справжня настільна книга «Як жити, не здаватись і йти вперед попри всі складності долі».
Сам Іван Теремко, який через кілька тижнів відзначатиме свої 58-річчя, втратив ноги суворої зими 2002 року, опинившись у льодових оковах.
Того трагічного морозного вечора отець Іван вирушив на зустріч настоятелю з Чернелиці, який їхав додому з Городенки. Дорогу збились з дороги і сани з кіньми застрягли в снігах. Так до самісінького світанку і просиділи. Зі сходом сонця порадились з фірманом і вирішили йти пішки, але не встиг священник зійти з саней, як упав, мов підкошений: у чоботях замерзло, штани пристали до ніг. Спочатку по допомогу вирушив фірман, але знову зблудив. Знайшли чоловіка аж через чотири дні в одному із сіл. Отець Іван бачив, що наближається полудень, а порятунку не видно, тому вирішив повзти снігом, бо йти просто не міг. Думав, що виповзе до дороги, а насправді віддалився ще далі в поле. Тим часом вдома занепокоїлись і організували пошуки чоловіків. Знайшли отця Івана всього в снігу, обледенілого – не міг ні йти, ні говорити. Терміново доправили до районної лікарні в Городенці, а звідти вже до Івано-Франківського обласного опікового центру.
Щоб врятувати життя священника, ноги довелось ампутувати.
«Щоб запобігти гангрені, надрізали ноги без знеболювання скальпелем — визначали чутливість. Праву кінцівку “стесували”, як стовбур дерева, було аж чотири операції. А ліву відрізали, залишивши 20 см нижче коліна. До того страшного випадку важив під дев’яносто, а за час хвороби схуд до сорока п’яти кілограмів, і дружина носила його на руках», – розповіла історію Івана Теремка журналістка Людмила Стражник.
Відтоді вже понад 20 років служить на протезах, періодично їх змінюючи.
У грудні 2023 року преосвященний Владика Юліан нагородив Івана Теремка високою церковною нагородою – Медаллю “Хрест Свободи”.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
