Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) вважається одним із найпоширеніших захворювань у світі, найчастіше діагностується у пацієнтів працездатного віку. Розвиток патології передбачає порушення обміну речовин через внутрішні, зовнішні чинники. Своєчасна терапія дозволяє максимально швидко повернути хорошу якість життя, активність, не допустити розвитку ускладнень. Ціна лікування сечокам’яної хвороби залежить від її стадії, спектру необхідних обстежень, індивідуальних особливостей стану здоров’я пацієнта.
Причини розвитку та симптоматика сечокам’яної хвороби
Сечокам’яна хвороба – хронічне системне захворювання, яке виникає внаслідок метаболічних порушень, впливу факторів зовнішнього середовища, викликає формування конкрементів (каміння) у верхніх сечових шляхах.
Механізми утворення:
- формальний (відбувається насичення сечовини певними сполуками, їх кристалізація, агрегація кристалів);
- каузальний (зумовлений впливом клімату, регіону проживання, побутових умов, професійною шкодою, генетичним фактором).
Конкременти (оксалати та фосфати кальцію, сечова кислота, урат амонію) можуть утворюватись у результаті дії інфекції, вроджених особливостей роботи організму, приймання ліків. До групи ризику належать пацієнти, які захворіли в ранньому віці, мають близьких родичів із цією хворобою, лише одну нирку, анатомічні порушення.
Формування каміння викликає сильний біль в області попереку, прискорене сечовипускання, яке супроводжується дискомфортом, нудоту, появу в сечі патологічних вкраплень, специфічного запаху. Проте існує вірогідність безсимптомного розвитку хвороби.
Методи лікування та профілактики
Діагноз встановлюється після аналізу скарг пацієнта, збору анамнезу, проведення фізикального огляду (пальпація зони попереку, живота). Для створення повної клінічної картини необхідні результати лабораторних досліджень: загальний, біохімічний аналіз крові, сечі, вивчення мінерального складу сечового каміння, коагулограма. Серед інструментальних методів найвищу ефективність показують такі, як спіральна комп’ютерна томографія черевної порожнини, малого таза. Це дозволяє якісно візуалізувати утворення, визначити їх локалізацію, розміри, щільність і кількість. Уточнити діагноз допоможе УЗД, КТ нирок, верхніх сечовивідних шляхів.
Ключові напрями лікування:
- Консервативний (передбачає приймання ліків, які мають руйнувати конкременти розмірами від 5 до 10 мм, дієтотерапію, фітотерапію);
- Хірургічний (необхідний при відсутності позитивної динаміки від консервативної терапії, низькій ймовірності самостійного відходження, больовому синдромі, який не вдається зупинити, повній обструкції протоків).
Операція (уретроскопія, лапароскопія, трансуретральна ендоскопія, знищення конкрементів лазером) не проводиться при наявності гострої сечової інфекції. При виборі методики враховують кількість, локалізацію патологічних частинок, їх хімічний склад. Для профілактики лікарі рекомендують пити якомога більше води, включити в раціон продукти, багаті на кальцій, обмежити споживання солі, цукру, червоного м’яса.
Источник: mediland.ua
