Історія, таємниці та легенди давнього Ужгородського замку

“Еспресо.Захід” розповість історію, цікаві факти та моторошні легенди про Ужгородський замок (або замок Унгвар), що є найзахіднішою фортецею в Україні.

Давня історія Ужгородського замку

Фото: Вікіпедія

Середньовічні джерела вказують, що вже в IX столітті в Ужгороді була дерев’яна оборонна споруда, але до нашого часу збереглися найдавніші кам’яні залишки фортеці, які датуються лише XIII століттям. Більшість теперішнього замку постала тільки в XVI столітті, коли востаннє була проведена значна перебудова фортеці під вимоги часу.

Тож є щонайменше два джерела, які згадують про існування замкових укріплень у IX столітті – це давньоруський літописець Нестор і хроніка Gesta Hungarorum (Діяння угрів). Обидва тексти виникли приблизно в один час – XІ-ХІІ століття. Нестор літописець наводить точну дату – 898 рік, мовляв, саме тоді угри, які йшли через “гори великі”, захопили Ужгород та “спалили замок” і вбили його власника – легендарного князя Лаборця, який був очільником білих хорватів.

Угорське джерело розказує подібну історію про те, як угри в кінці IX ст., рухаючись з півночі на південь, досягли Карпатських гір і підійшли до тодішнього Ужгорода.

“Слов’янський володар замку князь Лаборець втік”, але угорці наздогнали його та вбили. Після цього мадяри, які увійшли до замку, проголосили своїм новим лідером сина вбитого князя Алмоша – Арпада. “А оскільки обрання Арпада князем відбулося в Ungvаron (Ужгороді), його назвали князем Хунгвара, а його доблесний народ отримав ім’я hungari”. Тобто прямо пов’язуючи виникнення назв “Угорщина” й “угорці” з Ужгородським замком. Хоча історики й відкидають цю історію, однак сам факт цікавий.

Фото: Вікіпедія

Розкопки свідчать, що до появи замку ще у VIII столітті на вершині місцевої гори дійсно було поселення білих хорватів. А вже за сто років, перед приходом угорців, тут виник дерев’яний форт, в якому розташувалася імовірна резиденція згаданого князя Лаборця. Угорці, коли захопили Ужгород, спалили фортецю Лаборця, але за певний час самі її й відбудували. Мадяри зробили її більш потужною, бо половецькі орди, що здійснили у кінці ХІ століття набіг на Закарпаття, не змогли увірватися в замок.

Однак Ужгородський замок не встояв перед навалою татаро-монгольських військ у середині ХІІІ століття. Фортецю було зруйновано. Тому, коли монголи відступили, король Угорщини Белла IV наказав побудувати кам’яні укріплення та замки для захисту кордонів країни. Тоді й виникли найдавніше збережені кам’яні частини Ужгородського замку, що збереглися до наших днів.

Перебудова замку за часів власності графів Другетів

Фото: Вікіпедія

У ХIV столітті король угорців Карл Роберт подарував замок і округу братам Другетам (заможна династія франко-італійського походження), які 350 років ним володіли. Саме Другети звели теперішню прямокутну оборонну споруду з ромбоподібними бастіонами, що нагадували замки південної Італії. Вони століттями зміцнювали замок і в XVI столітті надали фортеці теперішнього вигляду.

Архітекторами Ужгородського замку були італійські інженери, які й провели його повну реконструкцію, налаштували замок під вогнепальну зброю та залпи гармат. Тоді були зведені потужні кам’яні стіни шириною до 3 м і висотою до 10 м, що оточували замок, укріплені чотирма бастіонами та трикутним бастіоном заввишки до 10-15 метрів, на його майданчиках розміщувалися гармати. Підхід до замку з північного сходу унеможливлювала стрімка скеля, з інших боків – рови завширшки 15-20 метрів і завглибшки 8-10 метрів. Подібний, хоча й значно мілкіший, рів також оточував внутрішній замок. Майже 30-метровий колодязь також був у внутрішньому дворику. В цілому замок був майже неприступним.

Фото: guide.karpaty

Окрім цього, в замку була побудована каплиця, яка відіграла важливу роль у 1646 році. Саме тут місцеві православні священники у присутності католицького єпископа проголосили виникнення греко-католицької церкви на Закарпатті. У замку була підписана Ужгородська унія.