Бізнес в умовах війни. Аби відкрити власну справу було легше, ветерани та їхні родини можуть отримати грант від держави. Герої нашого наступного сюжету – подружжя Ткачуків із Прикарпаття, вони скористалися такою можливістю вже навіть не один раз.
Протягом двох років відкрили масштабний сімейний бізнес з пошиття вишиванок. Історія родини та їхнього підприємства – далі.
– Ось така сорочка у нас буде, нам до неї ще треба доробити манжетики і воно буде гарно виглядати. – Так що, вона буде повністю розшита посередині? – Так.
Подружжя Ткачуків оглядає щойно відшиту частину чоловічої вишиванки. Кажуть: це пробний варіант нового дизайну.
Кольори можна брати, можна попробувати ще червоний, вона буде така традиційна, треба запускати.
Етноодяг Яна з Олександром виготовляють понад два роки. Сімейний бізнес відкрили вже в умовах повномасштабної війни.
Яна Ткачук, дружина учасника бойових дій:
Чому ми вирішили саме вишиванки, тому що це саме наше. Що більше як не вишиванки.
Яна – у минулому вебдизайнер, Олександр – колишній працівник СБУ. Чотири роки був в АТО. 2018-го демобілізувався, потому разом із дружиною відкрив свою IT-фірму. А з початком великої війни – з’явилася нова ідея.
Олександр Ткачук, учасник бойових дій, підприємець:
У перші місяці війни ми займалися волонтерством, оскільки були знайомі закордоном, які допомагали як транспортом, і грошима. І на знак вдячності ми вирішили дарувати їм вишиванки – це як символ нашого народу, і це додатково стимулювало людей про нас не забувати.
Та знайти сорочку потрібного розміру, фасону та ще й хутко – стало неабияким викликом, розповідає Олександр. Вирішили відкрити свою онлайн-крамницю вишиванок.
Олександр Ткачук, учасник бойових дій, підприємець:
Взагалі ми спочатку хотіли знайти постачальників, приїхати у Франківську область, тому що є Косів, Космач, Коломия – такі центри вишивки, ми хотіли співпрацювати із майстринями та зробити такий свій етномагазин. І давати людям роботу і відроджувати нашу культуру.
Ткачуки переїхали на Прикарпаття. Налагодили співпрацю зі швейною фабрикою.
Яна Ткачук, дружина учасника бойових дій, підприємиця:
Я опанувала програму із вишивки, це зовсім для мене було нове, те, що я займалася 3D дизайном – це одні програми, а це зовсім інше. Сама собі виводила ті хрестики, всі ті візерунки. Паралельно засідала в інтернет і вивчала різні орнаменти, що вони означають, як їх поєднувати.
Олександр Ткачук, учасник бойових дій, підприємець:
Ми хотіли, аби це було швидше, і розробляти більше своїх дизайнів, що виробництво нам не давало. Тому ми шукали можливостей відкрити свою власну справу. На той час кредитів отримати не було можливості. Їх тоді не видавали. А власне виробництво це досить затратний процес.
Як учасник бойових дій Олександр – оформив заявку на грант від Міністерства у справах ветеранів. Отримали кошти й придбали устаткування та сировину. Пізніше подалися на грант за програмою “єРобота”. А згодом – ще на один.
Олександр Ткачук, учасник бойових дій, підприємець:
Ми змогли податися і на кредитну програму 5-7-9, тому що у нас були як і наймані працівники, і позитивна історія по наших рахунках. І банкам ми стали вже набагато привабливіші.
Грант по “єРоботі” для ветеранів і їх сімей. Це дуже прогресивна позиція, тому що все-таки приємно, коли держава виокремлює ветеранів. Ми скористалися цією можливістю та змогли розширити наше виробництво. І от коли держава нам дала ці можливості, ми тим і відплатили – ми створили додаткових десять робочих місць.
Зараз на виробництві 11 працівників плюс сім практикантів. До кінця року Ткачуки планують розширити штат до 20 співробітників. Свою продукцію продають по всій Україні та за кордоном.
Олександр Ткачук, учасник бойових дій, підприємець:
Знайшли ту нашу нішу. Це й індивідуальні пошиви, це дизайни на всю сім’ю. Тобто те, чого на ринку не вистачало.
Подружжя активно допомагає війську. Свої вишиванки надають як лоти на доброчинні аукціони. А головне – своєю працею, у скрутний для держави час, підтримують її економіку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
