Село Микуличин, розташоване вздовж річки Прут, приваблювало туристів своєю гуцульською екзотикою та чистим лісовим повітрям. Дізнайтеся, як невелике село перетворилося на один з найпопулярніших гірських курортів України.
Мальовниче село Микуличин, що простягнулося вздовж річки Прут, здавна приваблювало мандрівників своєю неповторною атмосферою та колоритом. Гості з усіх куточків країни приїжджали сюди, щоб насолодитися яскравими строями гуцулів і поринути у світ їхніх унікальних традицій та вірувань. Це місце, де вперше на Гуцульщині відкрили ресторан і де функціонували тенісні корти, стало справжньою перлиною Карпат.
Ще наприкінці XIX століття Микуличин жив розміреним життям, маючи лише одну школу з єдиним учителем, фабрику скла, тартак і кілька церков. Проте ситуація змінилася з появою залізниці. Земельні ділянки в селі подорожчали, а між сільськими хатинами виросли багатоповерхові санаторії та вілли. Курортний сезон, який тривав майже весь рік, сприяв стрімкому розвитку села.
Вілла черниць. Джерело фото – сайт “Карпатська локальна історія”
“Микуличин лежить у прегарній долині, закритій від вітру, з чистим повітрям і достатнім сонячним свілом”, – так описав переваги карпатського села путівник “Курорти Гуцульщини”, виданий у Варашаві в 1936 році.
Вулиця Микуличина 1930-ті роки. Джерело фото – сайт “Карпати локальна історія”
Туристів завжди вражали барвисті народні строї гуцулів. Британський журналіст Бернард Чарльз Ньюман, відвідавши місцеву церкву, зазначив:
“Зайшов усередину церкви, відчувши себе непроханим гостем – я був єдиним чужинцем. Всередині все було настільки красивим і барвистим, що цьому міги би позаздрити будь-який голлівудський режисер”.
Станція в присілку Ділок. 1929 рік. Джерело фото – сайт “Карпати локальна історія”
Сьогодні Микуличин є одним із найпопулярніших гірських курортів України. Щороку це мальовниче село на Надвірнянщині відвідують тисячі туристів, які прагнуть насолодитися чарівною природою, чистим повітрям та автентичною гуцульською культурою. Від сонного села до відомого туристичного напрямку – такий шлях пройшов Микуличин за останнє століття.