Його вироби є в Залужного, Буданова, Галагана…. А ще в сотні військових по всій Україні. На Івано-Франківщині двічі переселенець виготовляє ножі для ЗСУ
Олексій Ровдо – майстер з виготовлення ножів ручної роботи, який перетворив своє хобі на сімейну справу. До того ж чоловік переселенець. Спершу довелося тікати від росії з Донецька, потім з Краматорська.
Нині всі його підприємство оселилося на Прикарпатті. Чи припала майстрові Гуцульщина до душі? Дізнавалася Жанна Дутчак.
Мій улюблений, мабуть, цей ніж. Це вікінг. Це перша моя розробка, яку зробив сам. Дуже багато над нею працював. А друга розробка була оця – таємнича незнайомка називається, теж дуже довго проєктували. В цьому ножі 236 каменів …
Саме з цих ножів почав свою справу Олексій ще 2015-го. Сьогодні його майстерня – одна з найбільших в Україні.
Олексій Ровдо, майстер із виготовлення ножів:
Було бажання створити ніж, який класно буде виглядати на полиці. І в той час, який можна взяти з полиці, попрацювати, отримавши при цьому задоволення. Дизайн виключно сам придумую.
Олексій – родом із Донецька. До 2014-го жив і працював там механіком на одному з місцевих підприємств. А ножі, каже, були просто хобі.
Олексій Ровдо, майстер із виготовлення ножів:
Ножі мене все життя захоплювали, а в дитинстві я дідуся свого просив, аби він навчив мене зробити ніж. І якось в 12-13 році мене запросив майстер навчити мене, показати, як це робиться професійно. Я поїхав, мені все показали, розказали, і я почав робити це сам.
Юрій Ровдо, батько Олексія:
У нас кухонька була маленька, і він майстерню там зробив. Хоча в нього робота була дуже цікава.
Ще в 14-му Олексій переїхав із Донецька в Краматорськ. І там захоплення перетворив на бізнес. Відкрив майстерню, в якій працювало півтора десятка людей. Та з початком великої війни знову довелося переїжджати разом із виробництвом. І вже у березні 22-го з нуля запустив справу в Коломиї. Місцева влада допомогла знайти для майстерні зручне приміщення. Тож уже в березні 22-го відновив роботу.
Олексій Ровдо, майстер із виготовлення ножів:
У мене на сьогодні 10 найманих працівників, дев’ять із них ВПО. В мене така програма, що я хочу влаштовувати ВПО, бо їм, на мій погляд, нині трохи важче.
Виробництво авторських ножів – розповідає Олексій – це майже ювелірна справа. Усе: фурнітуру, клинки й навіть чохли – працівники виготовляють на місці.
Це підприємство стало справді сімейною справою. Дружина веде сайт. Працюють у майстерні й батьки.
– Мама працювала в “Локомотиві” в Донецьку двадцять років бухгалтером. А я 30 років на “Точмаші” інженер-електроніком. – Спочатку син із невісткою працював, а потім невістка завагітніла, і каже: мені важко різати шкіру, і каже: давайте підключайтеся…
І подружжя зізнається: погодилися не одразу, вагалися, чи справляться з такою творчою роботою.
Зараз потужності виробництва дозволяють виготовляти десять ножів за день. Загалом у своїх майстернях – у Краматорську та Коломиї – Олексій зробив уже їх понад десять тисяч.
Олексій Ровдо, майстер із виготовлення ножів:
На сьогодні головний замовник – це Збройні сили України. Ми робимо нагородну зброю для підрозділів, для Сил спеціальних операцій, для СБУ, для Прикордонної служби й для батальйонів.
Авторські ножі Олексія нині у багатьох українських військовиків. І чоловік цим неабияк пишається.
Олексій Ровдо, майстер із виготовлення ножів:
Це от для Буданова в мене брали, я його дуже поважаю, радий, що у нього є мої вироби, для Галагана брали, для Залужного купляли. Чому я знаю що для них? Бо ми робимо гравіювання на лезі кому.
