У 2024 році на Івано-Франківщині приблизно 20 господарств можуть отримати сертифікацію та виготовляти сир під брендом “Гуцульська коров’яча бриндза”. Така акредитація передбачає зберігання рецептури традиційного продукту гуцулів. Це — утричі більше, адже у 2020 таких ферм було лише шість.
Про традицію виготовлення гуцульської коров’ячої бриндзи, які виклики постали під час повномасштабного вторгнення РФ для малих фермерів та господарств у Карпатах, а також підтримку виробників — у матеріалі Суспільного.
Аби зберегти та відродити прадавню традицію гуцулів — виготовлення бриндзи, 19 лютого 2019 року у Верховині заснували громадську спілку “Асоціація карпатських ватагів”. Наразі вона налічує 50 членів. Це — виробники локальних продуктів, представники туристичного бізнесу. Серед них — понад 30 виробників гуцульської коров’ячої бриндзи.
“Виготовлення бриндзи передається з покоління в покоління. Воно часто обривається на старшому поколінні, тому що молодь виїжджає, не хоче важко працювати. Ми ж можемо спостерігати, як за кордоном, у гірській місцевості, все технічно обладнане, щоб легше і сіно косити, і сир, бриндзу робити. Аби люди могли відчувати себе газдами на своїй землі, не виїжджати й не шукати чогось інакшого, є грантова підтримка. Також, щоб полегшити процес виготовлення коров’ячої бриндзи”, — розповідає Марія Маківничук.
З її слів, головною метою діяльності спілки є об’єднання людей для збереження виробництва традиційних сирів з коров’ячого молока на полонинах Українських Карпат. Передумовою виникнення громадської організації став проєкт Європейського Союзу “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”. Він мав на меті допомогти малим фермерським господарствам об’єднуватися на місцях, створювати асоціації, кластери для спільного розвитку.
Як результат, у 2020 році гуцульська коров’яча бриндза отримала захищене географічне зазначення.
Знак якості: бриндза на висоті понад 700 метрів та з бербениць
Географічне зазначення показує зв’язок продукту з територією і гарантує високу якість споживачам. Також це сприяє збереженню рецепта гуцульської коров’ячої бриндзи, яку виготовляли з діда-прадіда на цій місцевості. Аби продавати справжню гуцульську коров’ячу бриндзу, потрібно пройти акредитацію.
“Люди, які проходять внутрішній та зовнішній контроль і виготовляють цю бриндзу за зазначеною специфікацією, отримують такий ярличок на своїй продукції — це продукт з географічним зазначенням. Відповідно, він більше цінується”, — пояснює Марія Маківничук.
У перший рік сертифікацію пройшли шість господарств, що розташовані на полонинах Кринта, Скупова, Луковиця, Бибратківка, господарство “Згарда”, Щівник.
“Бриндзу виготовляють на висоті не менше 700 метрів над рівнем моря. У рецептурі має бути не менше 70% коров’ячого молока, 30% може бути овечого чи козячого. Корови споживають екологічно чисту травичку. Згідно зі специфікацією до сиру додають фермент шлункового соку теляти. Сир проціджується через марлю, як це робили наші предки. Зберігали його у дерев’яних бербеницях”, — каже представниця спілки.
Асоціація також супроводжує та консультує фермерів під час проходження сертифікації чи отримання грантів.
