Мало хто знає, але старий Франківськ був схожим на Амстердам не тільки архітектурою – тут процвітала індустрія сексуальних послуг . Знайти повію можна було в окремому кварталі міста, а ось на деякі вулиці вхід для них був заборонений.
Також в місті “гуляли” венеричні хвороби, а кількість секс-працівниць вимірювалась у сотнях. Про це повідомляє Інформатор з посиланням на “Життєпис Івано-Франківська” авторів Романа Дуди та Володимира Устинського.
У 1924 році міська влада видає заборону, за якою повії можуть спокушати чоловіків тільки на кількох вулицях Станіславова. Дозволили пропонувати “полуничку” тільки на Бельведерській, Седельмаєрській (Гузара) та на площі Торговиці (тепер ринок Пʼятачок).
Через 12 років повітовий комендант поліції звертається до повітового староства та начальника слідчого відділу поліції з проханням — заборонити повіям відвідувати низку вулиць. Вони стали персонами нон ґрата на теперішніх Привокзальній, Гаркуші, Незалежності, Січових стрільців, Чорновола, Мазепи Бельведерської (на розі).
Також небажаними були повії в районі вокзалу та поблизу військових казарм.
У 1937 році загальна кількість секс-працівниць у Станиславівському воєводстві склала 277. Більшість пропонували послуги тільки в місті. Жінок легкої поведінки ділять на три категорії: легальні, або зареєстровані, нелегальні та фортанцюристки.
Цікавий факт: у 1910 році відбуваються квітневі збори, на яких священники, гімназійні вчителі та інші поважні мешканці засуджують поширення у місті аморальної літератури, порнографічних листівок і журналів, які надходять до Станиславова з Німеччини, Франції та Відня, ба навіть просять зупинити їх поширення.
Того ж місяця фіксують суттєве збільшення хворих на венеричні захворювання, й вже у серпні до міста привозять вакцину від сифілісу. Випробування нового препарату проходять успішно.
