За минулий рік театр здійснив прорив у розвитку, започаткувавши Шекспірівський фестиваль, отримавши міжнародне визнання та продовжуючи активну волонтерську діяльність на підтримку українських військових.
Івано-Франківський драматичний театр підбив підсумки 2024 року, який, попри воєнні виклики, став періодом активного творчого розвитку та потужної волонтерської діяльності на підтримку Збройних сил України.
“Театр є дуже потужною терапією, тому що щоби хворий вилікувався, треба в першу чергу, щоб він захотів. Вся нація є травмована, підсвідомо підкладає себе, свою долю, свою особистість під якогось персонажа і протягом вистави може прожити з ним, співжити, очиститися, отримати катарсис і вилікуватися”, – розповів очільник театру Ростислав Держипільський.
Протягом року театр здійснив “квантовий стрибок” у своєму розвитку, що підвищило відповідальність акторської трупи: “Коли ти обрав цю професію, то ти повинен вчитися кожен день, повинен бути готовим до того, що тобі потрібно буде вчитись кожен день. Якщо ти зупиняєшся, то це вже йде деградація”, – наголосив актор Олег Панас.
Серед визначних досягнень театру – започаткування Шекспірівського фестивалю, гастролі Україною та Європою, участь акторів у кінопроєктах та перемоги на всеукраїнському фестивалі “ГРА”, а постановка “Дзяди” була визнана головною театральною подією у Польщі.
“Ми систематично допомагаємо Збройним силам України від самого початку повномасштабного вторгнення. На базі нашого театру був створений хаб та волонтерський центр, який був одним з найпотужніших в місті та області. Величезну кількість авто ми передали і всього іншого, і це далі продовжується”, – підкреслив Держипільський.
Війна вплинула не лише на репертуар, але й на сприйняття ролей акторами: “Є насправді ‘Ромео і Джульєтта’, наприклад, в мене вистава, і я розумію, що зараз може боліти у цього персонажа. Ми реально розуміємо, що багато людей розлучаються на фоні війни, не можуть бути на даний момент разом”, – поділився Олег Панас.
На 2025 рік театр запланував низку прем’єр, серед яких постановки “Медеї”, “Макбета” та вистава фізичного театру “Біла кінь” за Карелом Чапеком, продовжуючи розвивати різноманітні театральні жанри від комедій до драм.
