Франківський священник УГКЦ Іван Жук пояснив справжній духовний зміст традиції купання в освяченій воді на Богоявлення та застеріг від хибного трактування цього обряду.
У переддень свята Богоявлення та Хрещення Господнього, яке в народі називають Водохрещем, священнослужитель УГКЦ отець Іван Жук розповів про глибинний сенс цього важливого християнського свята та роз’яснив поширені міфи щодо купання в освяченій воді.
“Насамперед варто зазначити, це не просто свято. Це не про те, щоб піди до церкви постояти, посвятити воду і все. Ні! Це торженство духа. До цього празника нам треба готуватися. І перше це – тайна покаяння”, – наголосив отець Іван Жук.
Священнослужитель зазначив, що традиція купання в освяченій воді має історичне підґрунтя, яке сягає часів хрещення Київської Русі, що є найдавнішою документально зафіксованою згадкою про цей обряд на наших землях.
“Є різні версії джерел, що пірнання на Водохреще походить із Московії, чи Фінляндії. Там вироблявся лікувальний метод – моржування. Але це різне. Ми не можемо плутати одне із одним!”, – підкреслив священник.
Отець Іван особливо наголосив на важливості правильного розуміння духовного значення купання в освяченій воді, зазначивши, що сам факт занурення у воду не має очищувальної сили без щирого покаяння та віри.
“Якщо ми прив’язуємо пірнання до Богоявлення – то вона має зміст. Якщо це просто пірнання у крижану воду – то це можна робити кожного дня. Чи може статися диво, коли ми пірнемо в освячену воду? Все може статися, але все залежить від людської віри. Якщо саме по собі пірнання, як традиція – то дива не станеться. Чи змиє гріхи – абсолютні ні. Щоб оздоровитись під час пірнання ми мусимо увірувати в те, що Бог своїм входження в йорданські води оживотворив їх. Віра відіграє тут найважливішу роль”, – пояснив отець Іван Жук.
